практика ВС

ВС наголосив, що у вирішенні спору (щодо невиплати працівникові премії, на яку він має право за умовами чи то контракту, чи то відповідного Положення) суд не може зобов`язувати відповідача усунути виявлені недоліки у його діяльності, а так само визнавати таку бездіяльність, зокрема протиправною, оскільки такий спосіб захисту у спірних правовідносинах не є дієвим, адже не в змозі відновити порушене право працівника.

У цьому разі, на його думку, буде ефективною (дієвою) вимога про стягнення з відповідача невиплаченої премії як частини трудової винагороди за працю.

ВПВС в постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/108480611 відзначила, що поштові конверти з повістками про виклик у судове засідання повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Інформація від позивача про зміну адреси до суду не надходила.

Державний реєстратор здійснив реєстраційну дію (виконав визначену законом технічну функцію) щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно за відповідачем, набутого ним в позасудовому порядку на підставі іпотечного договору.

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування такого рішення державного реєстратора.

ВС зазначив, що вважає за необхідне відступити від висновку щодо необов'язковості призначення судового засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, у разі якщо судове рішення по суті позовних вимог ухвалене в судовому засіданні.

Практика Касаційного господарського суду у складі ВС щодо застосування ч. 4 ст. 244 ГПК України є усталеною: призначення розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення в тому самому порядку, що й судове рішення, є обов'язком суду.

Рішення ВС у справі № 910/19720/21 від 06.12.2022 https://cutt.ly/y2Ic8dD

У цій господарській справі, за результатами апеляційного перегляду, з Відповідача на користь Позивача стягнуто витрати на професійну правничу допомогу.

ВПВС в постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/108285268 зауважила, що під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний державний орган.

Прокурор теж здійснює представництво держави, яка і є фактичною стороною у справі.

ВПВС в ухвалі від 14.12.2022 у справі № 22-23/321-05-10190 https://reyestr.court.gov.ua/Review/108226059 зауважила, що ЄСПЛ залишає за державою свободу у виборі заходів, необхідних для виконання його рішень.

У справі № 641/10317/19 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду постановив клопотання прокурора задовольнити, кримінальне провадження № 42018220000000871 (справа №  646/7558/18) за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 368 КК з  Ленінського районного суду м.  Полтави направити до Комінтернівського районного суду м. Харкова.

Верховний Cуд вказав:

Верховний суд: доцільність, взаємопов’язаність та підстави спільного розгляду первісного та зустрічного позову

28 грудня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 143/346/22, провадження № 61-10815св22 (ЄДРСРУ № 108262156) досліджував питання щодо доцільності, взаємопов’язаності та підстав спільного розгляду первісного та зустрічного позову.

Відповідно до процесуального закону одним із спеціальних прав відповідача є право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

ВПВС у своїх постановах виснувала про те, що створення органом місцевого самоврядування комунального підприємства є діяльністю щодо розпорядження власністю територіальної громади, яка містить ознаки приватноправового спору з майнових відносин. Тому рішення органу місцевого самоврядування про створення комунального підприємства не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України, а є рішенням власника (засновника), яким такий власник (засновник) реалізує своє право на створення комунальної установи.