Правова позиція ЄСПЛ у справі «GUYVAN v. UKRAINE» від 06.11.2025, заява № 46704/16 https://t1p.de/psnfr
Заявник скаржився на те, що суди не захистили його право на приватне життя стосовно того, що його роботодавець обробляв його персональні дані. За словами заявника, суди трьох рівнів юрисдикції відхилили його скарги на тій підставі, що гарантії захисту персональних даних не застосовуються в контексті трудових відносин між працівником та його роботодавцем.
Як встановив ЄСПЛ, у цій справі інформація, яку запитував та отримав роботодавець заявника від оператора мобільного зв'язку, стосувалася використання послуг роумінгу з мобільного телефону, який був індивідуально наданий заявнику для робочих цілей. З домовленостей між заявником та роботодавцем вбачається, що заявнику було дозволено використовувати призначений йому робочий номер телефону для здійснення приватних дзвінків, зокрема з-за кордону, за умови відшкодування вартості цих дзвінків.
ЄСПЛ зауважив, роботодавець мав змогу отримувати інформацію від оператора мобільного зв'язку, збирати та обробляти цю інформацію для певних цілей. Однак це не позбавляло дані їхнього особистого характеру, такого як місцезнаходження заявника в певній країні на певну дату. Таку інформацію, а також інформацію про одержувачів його повідомлень, можна було б охарактеризувати як його персональні дані. Однак національні судові органи не провели повної оцінки цього питання..
На підставі цього Суд зробив висновок, що заявнику було відмовлено в захисті судом, який би визначив, чи були дотримані критерії щодо моніторингу його комунікацій на робочому місці. З цього випливає, що держава не виконала своїх позитивних зобов'язань за ст.8 Конвенції.
