Протидія дискримінації: стоп гендерна дискримінація та ейджизм

Дата: 09.08.2023 09:32

Існують ситуації, коли при прийомі на роботу, а то й на самій роботі, працівники стикаються з дискримінацією: зазначається вік або стать у вакансії, на співбесіді активно розпитують про сімейний стан… За даними соціологічних досліджень найпоширенішими її формами є дискримінація за гендерною та віковою ознаками (ейджизм).

Як зрозуміти, що вас дискримінують та як цьому протидіяти розповідає Юридичний порадник для ВПО.

Статтею 2-1 Кодексу законів про працю гарантована рівність трудових прав та недопущення дискримінації у сфері праці. Так, забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від, в тому числі:

  • статі,
  • віку,
  • іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Що ж таке ейджизм?

За визначенням ВООЗ, ейджизм – це комплексна категорія, що охоплює стереотипи (як ми думаємо), упередженість (як ми почуваємося) та дискримінацію (як ми себе поводимо) щодо інших осіб з огляду на їхній вік. Тобто, ейджизм – ситуація, за якої особу позбавляють певних можливостей або ж упереджено ставляться через вік.

Найчастіше з ейджизмом стикаються молоді працівники та працівники похилого віку.

В українському законодавстві термін “ейджизм” відсутній, однак існує чітка вказівка про заборону дискримінації за ознакою віку.

Також законодавством закріплено ряд обмежень та гарантій, які закріплюють політику недискримінації, зокрема:

  • заборона зазначати обмеження щодо віку кандидатів в оголошеннях (рекламі) про вакансії (ч.3 ст. 11 ЗУ “Про зайнятість населення”, ст.24-1 ЗУ “Про рекламу”);
  • заборона відмови у прийнятті на роботу і звільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу з мотивів досягнення пенсійного віку (ст.11 Закон “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”);
  • закріплення переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці за працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації, а також за працівникам, яким залишилося менше 3-х років до настання пенсійного віку (ст. 42 КЗпП) тощо.

А що таке гендерна дискримінація?

Під гендерною дискримінацією розуміють дискримінацію за статевою ознакою.

Дискримінація за ознакою статі в трудових відносинах проявляється через:

  • нерівний доступ до професійного навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовки, у тому числі отримання досвіду практичної роботи;
  • нерівний доступ до оплачуваної праці та різних професій (занять), включаючи критерії відбору, умови найму та кар’єрного зростання;
  • необґрунтовану чи безпідставну нерівність в оплаті праці;
  • неоднакові умови праці та організації робочого часу;
  • нерівний доступ до отримання компенсацій та допомоги.

Своєю чергою, ст. 17 Закон “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків” закріплено обов'язок роботодавця:

  • створювати умови праці, які дозволяли б жінкам і чоловікам здійснювати трудову діяльність на рівній основі;
  • забезпечувати жінкам і чоловікам можливість суміщати трудову діяльність із сімейними обов'язками;
  • здійснювати рівну оплату праці жінок і чоловіків при однаковій кваліфікації та однакових умовах праці;
  • вживати заходів щодо створення безпечних для життя і здоров'я умов праці;
  • вживати заходів щодо унеможливлення та захисту від випадків сексуальних домагань та інших проявів насильства за ознакою статі.

Як діяти, якщо Ви зазнали дискримінації за віковою чи статевою ознакою?

Найперше, що необхідно - ретельно збирати доказову базу - зберігати письмові та електронні докази, заручитися підтримкою свідків тощо.

Якщо Ви вважаєте, що зазнали дискримінації, рекомендуємо:

  • вимагати від потенційного роботодавця обгрунтованої письмової відмови у разі неприйняття на роботу та, при бажанні, оскаржити її в судовому порядку;
  • звернутися зі скаргою до Уповноваженого з прав людини (відповідно до ст.10 Закону “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні” Уповноважений наділений функцією контролю за дотриманням принципу недискримінації в різних сферах суспільних відносин);
  • повідомляти про факти дискримінації органи Держпраці;
  • звертатися за захистом своїх прав безпосередньо до суду.

Якщо залишилися запитання, Ви можете: написати юристу (пн-пт 09:00-18:00) на e-mail: chatbot@r2p.org.ua