Щодо порядку проведення освідування. Письмове підтвердження в ознайомленні з постановою про освідування
https://reyestr.court.gov.ua/Review/118689047
Верховний Суд зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 241 КПК (в редакції ЗУ № 4651-VI від 13.04.2012) перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню, пред’являється постанова прокурора. Після цього особі пропонується добровільно пройти освідування, а в разі її відмови освідування проводиться примусово. Постановою прокурора було постановлено провести освідування особи з метою виявлення на його тілі та одязі слідів кримінального правопорушення, з якою у письмовому вигляді засуджений був ознайомлений. В ході перегляду технічних засобів, на яких було зафіксовано освідування, місцевий суд встановив, що засуджений добровільно пройшов освідування, а будь-який примус до нього з боку працівників правоохоронного органу не застосовувався. Окрім цього, правила ст. 241 КПК не передбачають, аби добровільна згода особи на освідування була виражена у письмовій формі. З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими доводи сторони захисту про порушення положень ч. 3 ст. 241 КПК під час освідування засудженого.
Змив з рук в ході обшуку (без постанови про освідування)
https://reyestr.court.gov.ua/Review/116512508
Верховний Суд вказав на те, що з протоколів затримання особи убачається, що вимоги кримінального процесуального закону під час затримання останнього дотримано. Відповідно до ст. 241 КПК дізнавач, слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на його тілі, одязі, в якому він перебуває, слідів кримінального правопорушення та ї х вилучення або виявлення особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово- медичну експертизу. Перед початком освідування особі пропонується добровільно пройти освідування, а в разі її відмови освідування здійснюється примусово виключно на підставі постанови прокурора.
Згідно з ч. 5 ст. 236 КПК обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети чи документи, які мають значення для кримінального провадження.
З протоколу обшуку квартири за місцем проживання особи вбачається, що під час обшуку за добровільною згодою останнього та в присутності понятих з його рук зроблено змиви, які поміщено до пакета та опечатано, що є фактично його освідуванням, однак постанову прокурора з цього приводу суду не надано.
Крім того, у провадженні є оформлена відповідним протоколом згода на проведення такої слідчої дії від самого обвинуваченого, який заяв чи зауважень до слідчих не мав та навіть добровільно повідомив, де зберігаються наркотичні засоби.
Протокол освідування, експертиза - недопустимі докази без постанови освідування
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102941414
Протокол освідування та експертиза спеціальних хімічних речовин (змиви з рук за допомогою марлевих тампонів та гумових рукавичок) є недопустимими доказами, якщо в матеріалах відсутня постанова про проведення освідування особи
Освідування особи має проводитись за постановою прокурора
https://reyestr.court.gov.ua/Review/88401701
Освідування особи має проводитись ВИКЛЮЧНО за постановою прокурора (ВС/ККС у справі № 127/3712/17 від 19.03.2020) Відповідно до ч. 3 ст. 241 КПК України перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню, пред`являється постанова прокурора. Після цього особі пропонується добровільно пройти освідування, а в разі її відмови освідування проводиться примусово. Згідно ч. 5 ст. 237 КПК України при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження.
Зокрема, з матеріалів кримінального провадження убачається, що під час огляду місця події було зроблено змиви з рук ОСОБА_1 та в подальшому проведено експертизу.
Тобто, працівниками поліції змиви з рук ОСОБА_1 були зроблені без дотримання вимог ст. ст. 237, 241 КПК України, як про це обґрунтовано зазначає захисник у касаційній скарзі.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що наведене є істотними порушеннями кримінального процесуального закону, які перешкодили апеляційному суду ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення, а тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю її вимогам ст. 419 КПК України, з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Протокол освідування недопустимий доказ якщо не пред'явлено постанову прокурора
https://reyestr.court.gov.ua/Review/86505861
Порушення права на захист під час проведеного освідування та при огляді місцевості, приміщення, речей та документів стало підставою до визнання недопустимим доказом протоколу освідування із додатками (змивами та відеозаписами) від 8 липня 2016 року, протоколу огляду (місцевості, приміщення, речей та документів) від 8 липня 2016 року і додатків до нього, що в свою черг у потягло за собою недопустимість висновку судової експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин № 7505 від 02 вересня 2017 року, про що обґрунтовано зазначено у вироку.
Внаслідок викладених порушень кримінально-процесуального закону була порушена форма кримінального процесу як основна гарантія забезпечення засади законності, затриманий був позбавлений права на захист, права висловлювати свої заперечення чи зауваження стосовно проведених відносно нього процесуальних дій.
19 КАТЕГОРІЙ У СТ. 241 КПК «ОСВІДУВАННЯ»
Категорія: «Структурування за видами порушень під час освідування» у ст. 241 КПК сформована за наступними окремими темами/підтемами:
1. Порушення пов'язані з учасниками освідування (оперуповноважені, захисник)
1.1. Участь захисника при проведенні освідування
1.2. Участь оперуповноважених під час освідування
1.3. Участь понятого під час освідування
2. Проведення освідування без пред'явлення постанови про освідування
3. Виклад у протоколі затримання результатів освідування
4. Виклад у протоколі обшуку результатів освідування
5. Виклад у протоколі огляду результатів освідування
6. Вилучення речей в ході освідування без ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ
7. Порушення під час відібрання зразків почерку, підпису
8. Порушення під час відібрання відбитків пальців (папілярних узорів)
9. Порушення під час здійснення змивів з рук (змиви з долоней рук)
10. Проведення освідування без зачитування постанови про освідування в голос
До уваги також наступні категорії у статті 241 КПК:
1. Освідування під час затримання в порядку ст. 208 КПК
2. Освідування під час обшуку
3. Освідування під час огляду
4. Загальні висновки суду щодо порядку проведення освідування
5. Розмежування слідчих дій освідування та відібрання біологічних зразків
6. Розмежування освідування та медичного огляду на стан сп'яніння
