Рішення ВП ВС у справі № 466/2128/23 від 10.12.2025 https://t1p.de/ut2zs
Спір у цій справі стосувався застосування ч.2 ст.364 ЦК України у разі, коли співвласник більшої частки у праві на (3/5 частки) неподільну квартиру вимагає припинення свого права власності за умови виплати йому грошової компенсації двома іншими співвласниками меншої частки у праві на цю квартиру (по 1/5 частки), для яких ця квартира є єдиним житлом, а у відповідачів немає реальної спроможності виплатити суму такої компенсації.
ВП ВС надаючи оцінку спірним правовідносинам вказав, що під час вирішення спорів за вимогою одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні, яким є житло, шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, підлягає врахуванню майновий стан відповідача (відповідачів), а саме можливість сплатити компенсації вартості частки, право позивача на яку припиняється та передається відповідачу (відповідачам), та чи не призведе виконання відповідного рішення про стягнення компенсації до звернення стягнення на ту частку, право на яку передано іншим співвласникам відповідним судовим рішенням.
Вирішуючи спори у справах про припинення права на частку в об'єктах нерухомості, особливо у тих, які є єдиним житлом, мають враховуватися особливості такого об'єкта, оцінюватися баланс інтересів сторін спору з урахуванням платоспроможності особи, на яку покладається обов'язок сплатити компенсацію за частку іншого співвласника, та критерії втручання у право особи на житло відповідно до приписів ст. 8 Конвенції.
Примусове стягнення компенсації у розмірі, що перевищує фінансові можливості відповідача (відповідачів) та неминуче призведе до втрати його (їх) єдиного житла, порушує принцип пропорційності та покладає на відповідача (відповідачів) індивідуальний і надмірний тягар.
