Складання співробітниками ТЦК протоколів про адміністративне правопорушення за статтею 210 КУпАП та одночасне винесення постанов про адміністративне правопорушення.
Основні нормативні положення, важливі для юристів при підготовці позовних заяв, а також для пересічних громадян у питанні "А як воно має бути?" розповідає "Адвокат права".
По-перше, звертаємо увагу на існування Наказу Міноборони від 1 січня 2024 року №3, яким затверджено Інструкцію зі складання ТЦК та СП протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб’єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.
Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об’єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов’язаному для захисту свої прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.
Відповідно до пункту 6 Розділу ІІ Інструкції до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства.
Обов’язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адмінправопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол!
Досить часто в таких протоколах відсутні будь-які документи, які до нього долучають та на підставі яких можливо б було зробити висновок про наявність або відсутність в діях позивачів-військовозобов’язаних складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210 КУпАП.
Важливо!
Згідно з приміткою до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Висновок!
До кожного протоколу за статтею 210, 210-1 КУпАП має бути долучено, зокрема відомості щодо здійснення перевірки функціонування системи військового обліку громадян України в органах державної влади, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях з приводу відсутності у таких інформації щодо позивача, як такого, що не перебуває на військовому обліку у відповідному ТЦК та не виконує правила військового обліку.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
