Суд першої інстанції, коли вирішував питання про відкриття провадження, встановив, що позовна заява не відповідає вимогам п. 5, п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Суд виокремив, що позивачка не назвала обставини, якими обґрунтовує свої вимоги; навіть пунктирно не мотивувала порушення відповідачами її прав, свобод та інтересів, спричинених оскаржуваною бездіяльністю, в обсязі, з якого можна було б визначити, за захистом якого права вона звертається до суду.
У позовній заяві позивачка залучила третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на своїй стороні, але при цьому не зазначила, яким чином судове рішення в цій справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки таких третіх осіб, що відповідно до ст. 49 КАС України є підставою для їх залучення.
Оскільки зазначені недоліки позову не було усунуто, суд першої інстанції його повернув, вказуючи на неможливість ухвалення процесуального рішення про відкриття провадження за такою позовною заявою.
ВПВС погодилась з цим, зазначивши у постанові від 15.06.2023 у справі № 990/35/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/111614263 , що позивачка з посиланням на об`єктивно спроможні фактори не окреслила (не мотивувала), яким чином діяльність або бездіяльність ВРУ та Голови ВРУ впливає на її індивідуальні права, свободи чи інтереси; як саме відповідно до мети, завдання і призначення адміністративного судочинства вдасться відновити або захистити стверджуване нею порушення її прав чи інтересів.
