позовні вимоги

Велика Палата Верховного Суду: невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту, як підстава для відмови в позові з формальних підстав 

16 липня 2025 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 910/2389/23, провадження № 12-14гс25 (ЄДРСРУ № 129278127) досліджувала питання щодо невідповідності чи неповної відповідності позовних вимог належному способу захисту, як підстави для відмови в позові з формальних підстав.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Верховний суд: до кого заявляти позовні вимоги при оскарженні дій/бездіяльності державного нотаріуса?

20 грудня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 523/4642/22, провадження № 61-13095св23 (ЄДРСРУ № 115898890) досліджував питання щодо позовної вимоги до державного нотаріуса відповідної державної нотаріальної контори.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

ВПВС у постанові від 16.11.2023 у справі № 990/169/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/115283262 вкотре звернула увагу, що закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлене порушене право.

Позивач, попри визначення відповідачем Президента України, формулював позовні вимоги через порушення його права на перерахунок розміру пенсії главою держави, пенсійним органом та ДКСУ.

ВПВС у постанові від 14.09.2023 у справі № 990/105/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/113701376 визнала доводи позивача власним баченням правоможності і доцільності об`єднання в одне провадження кількох позовних вимог, які підсудні різним судам.

Суд першої інстанції, коли вирішував питання про відкриття провадження, встановив, що позовна заява не відповідає вимогам п. 5, п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Суд виокремив, що позивачка не назвала обставини, якими обґрунтовує свої вимоги; навіть пунктирно не мотивувала порушення відповідачами її прав, свобод та інтересів, спричинених оскаржуваною бездіяльністю, в обсязі, з якого можна було б визначити, за захистом якого права вона звертається до суду.

(Не)можливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів та подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна)

03 березня 2023 року Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в рамках справи № 905/448/22 (ЄДРСРУ № 109395144) досліджував питання щодо подвійного забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна).