Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 29 липня 2025 року задоволено клопотання захисника та кримінальне провадження №72023000500000071 за обвинуваченням осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України закрито на підставі п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.
Переглядаючи оскаржені ухвали у касаційному порядку, ККС ВС зазначив наступне
Прокурор скаржиться на те, що місцевий суд не дав відповідей на його доводи щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді від 05 листопада 2024 року, викладені в його запереченнях на вказану ухвалу, які були подані під час підготовчого судового засідання. Ці доводи не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що суд першої інстанції ретельно проаналізував доводи, викладені в запереченнях прокурора щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді про скасування постанов детектива підрозділу ТУ БЕБ у Львівській області від 02.05.2024, 14.05.2024, 27.08.024 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 7202300500000071, та дійшов обґрунтованого переконання про їх безпідставність.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши аналогічні за змістом доводи прокурора, погодився з висновком місцевого суду про те, що ухвала слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 05 листопада 2024 року є законною та обґрунтованою.
Суди зазначили, що згідно відповіді з Офісу Генерального прокурора, яка надійшла на запит Личаківського районного суду міста Львова № 463/10140/23/583/24-Вих від 06.06.2024, запити про міжнародну правову допомогу, які були підставою для прийняття детективом рішень про зупинення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні були виконані ще 18.03.2024 та 10.04.2024. При цьому матеріали виконаного запиту про міжнародну правову допомогу відносно надійшли на електронну адресу Офісу Генерального прокурора 02.01.2024, а в паперовому вигляді на адресу Бюро економічної безпеки України - 16.02.2024. У зв`язку з цим, Личаківський районний суд міста Львова визнав необґрунтованими твердження прокурора про те, що матеріали часткового виконання запиту про міжнародну правову допомогу надійшли на адресу ТУ БЕБ у Львівській області лише в грудні 2024 року, та скасував постанови детектива про зупинення досудового розслідування.
Суд першої інстанції погодився з таким висновком та констатував, що прокурор до своїх заперечень на вищевказану ухвалу не надав жодного рішення, яким би в хронологічному порядку після 05.11.2024 спростовувалися висновки слідчого судді та відповідно законність цієї ухвали, або які б мали значення для інакшого обрахунку строку досудового розслідування. Ухвали, на які в своїх запереченнях посилалася сторона обвинувачення, стосувалися відмови у задоволенні скарг захисника й повернення їх останньому без розгляду та не спростовують висновків, викладених в ухвалі слідчого судді від 05.11.2024, тому що вони постановлені до цієї дати.
Крім того, як встановив суд апеляційної інстанції, прокурор під час апеляційного розгляду не заперечував того, що після скасування слідчим суддею постанов детектива підрозділу ТУ БЕБ у Львівській області про зупинення, строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не продовжувався, оскільки сторона обвинувачення не погоджувалася з прийнятим слідчим суддею рішенням, яке, в свою чергу, набрало законної сили та підлягало виконанню.
Заслуговує на увагу і той факт, що прокурор не заперечує встановлену судом першої інстанції хронологію обставин подій та винесення процесуальних рішень у розглядуваному кримінальному провадженні, а лише висловлює свою незгоду із наданою судами попередніх інстанцій оцінкою їх змісту.
Абзацом 2 ч. 5 ст. 219 КПК України регламентовано, що в разі скасування слідчим суддею постанови про зупинення кримінального провадження строк із дня її винесення до дня її скасування слідчим суддею включається у строки досудового розслідування.
У контексті викладеного Суд вважає переконливими висновки судів попередніх інстанцій про те, що у зв`язку із постановленням ухвали слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 05.11.2024, направлення 30.06.2025 до суду обвинувального акту щодо обвинувачених відбулося поза межами строків досудового розслідування, визначених ст.219 КПК України, а тому були правові підстави для закриття кримінального провадження щодо останніх у порядку п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Щодо доводів прокурора про те, що клопотання захисника про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України не підлягало розгляду в підготовчому судовому засіданні, слід зазначити таке.
Завданням підготовчого судового провадження є перевірка процесуальних підстав для призначення судового розгляду та підготовка до розгляду матеріалів кримінального провадження в судовому засіданні, якщо не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Згідно зі п.2 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема, про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8,10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Обєднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 17 лютого 2025 року (справа № 283/1638/23) виснувала, що суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні, з метою вирішення клопотання про закриття кримінального провадження у звязку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, має право дослідити додані до клопотання процесуальні документи, в тому числі рішення слідчого, прокурора, слідчого судді. За наявності вмотивованих заперечень учасників провадження, перевірка обґрунтованості і достовірності інформації з таких процесуальних документів здійснюється судом під час судового розгляду.
За матеріалами справи, клопотання захисника обвинувачених про закриття кримінального провадження в порядку п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України надійшло до початку підготовчого судового засідання. Суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні, ознайомившись з обвинувальним актом, реєстром матеріалів досудового розслідування, а також долученими до клопотання захисника, зокрема, копіями постанов про зупинення досудового розслідування та ухвали слідчого судді від 05.11.2024 про їх скасування, дійшов висновку про те, що станом на 30.06.2025, тобто на час направлення прокурором обвинувального акту до Голосіївського районного суду міста Києва у кримінальному провадженні щодо обвинувачених, закінчилися строки досудового розслідування, а тому на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України закрив кримінальне провадження щодо них. Жодних інших доказів місцевий суд у підготовчому судовому засіданні не досліджував і не давав їм оцінки.
Таке правозастосування відповідає приписам ст.314 КПК України, а також узгоджується з правовим висновком об`єднаної палати ККС ВС, викладеним у справі № 283/1638/23, відтак доводи касаційної скарги прокурора про те, що місцевий суд не мав права на стадії підготовчого судового засідання оцінювати процесуальні рішення органу досудового розслідування, є неприйнятними.
Доводи прокурора про незаконне проведення підготовчого судового засідання за відсутності обвинувачених, теж не ґрунтуються на законі.
Нормами ч.2 ст.314 КПК України визначено, що підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого, крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування.
Суд апеляційної інстанції в межах перевірки аналогічних доводів прокурора достовірно встановив, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 13.03.2025 було надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування кримінального провадження відносно обвинувачених.
З огляду на це проведення підготовчого судового засідання за відсутності обвинувачених, щодо яких здійснювалося спеціальне досудове розслідування, повністю узгоджувалося з вимогами ч.2 ст.314 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для скасування судових рішень, не виявлено, а тому касаційна скарга прокурора не підлягає до задоволення.
Постанова ККС ВС у справі № 752/15954/25 від 15 жовтня 2026 року.
