Аналіз судової практики щодо спорів про визнання заповіту недійсним: право на визнання заповіту недійсним, особою, яка була зареєстрована, але фактично не проживає разом із спадкодавцем. Чи можливо визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину недійсними, у разі нікчемності заповіту? Чи може глуха особа прочитати, підписати. Та зрозуміти зміст заповіту? Якщо достовірність підпису в категоричній формі встановити неможливо?
1. ОСОБА ЯКА ЗАРЕЄСТРОВАНА РАЗОМ ІЗ СПАДКОДАВЦЕМ НА МОМЕНТ ЙОГО СМЕРТІ, ПОВИННА ПОДАВАТИ ЗАЯВУ ПРО ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ, ЯКЩО ВОНА ПРОЖИВАЄ ЗА КОРДОНОМ
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В., від 12 червня 2023 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
https://reyestr.court.gov.ua/Review/111585984
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм належну оцінку, правильно виходив із того, що права позивачки оскаржуваним заповітом не порушені, оскільки позивачка хоча і була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини ОСОБА_3 , однак постійно у ній не проживала; у визначений законом строк не звернулася до нотаріуса чи до консула України в Королівстві Іспанія із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_3 , також не зверталася до суду із позовом про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_3 , як це передбачено частиною третьою статті 1272 ЦК України, тому не є спадкоємцем померлої.
2. ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНИМ СВІДОЦТВ ПРО ПРАВА НА СПАДЩИНУ Є НАЛЕЖНИМ СПОСОБОМ ЗАХИСТУ ПОРУШЕНОГО ПРАВА ПОЗИВАЧА В РАЗІ ЗАСТОСУВАННЯ НАСЛІДКІВ НІКЧЕМНОСТІ ЗАПОВІТУ.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючий - Грушицького А. І., від 31 травня 2023 року у справі № 159/4599/21
https://reyestr.court.gov.ua/Review/111804709
Особа подала до суду позов. про застосування наслідків недійсності нікчемного заповіту та просила визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції. виходячи зокрема із того, що вимоги позивача про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видані на ім`я відповідачів, не можуть бути задоволені у зв`язку з обранням позивачем неналежного способу захисту, а належним способом захисту у спірних правовідносинах є звернення до суду з позовом про внесення змін до зазначених свідоцтв
Верховний суд спростував дане твердження і зазначив що вони є помилковими, оскільки зазначені свідоцтва видані на підставі нікчемного заповіту, а тому вони не можуть створювати жодних правових наслідків для спадкоємців та є такими, які порушують право позивача.
У постанові Верховного Суду зокрема зазначено,що визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину є належним способом захисту порушеного права позивача та узгоджується з приписами статті 1301 ЦК України та підставами пред`явленого позову, обґрунтованість якого відповідає доказам у справі та вимогам закону.
У випадку визнання недійсним свідоцтва про права на спадщину, нотаріусом видаються спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину з урахуванням часток спадкоємців.
3. НАВІТЬ ГЛУХА ОСОБА МОЖЕ ПРОЧИТАТИ, ПІДПИСАТИ. ТА ЗРОЗУМІТИ ЗМІСТ ЗАПОВІТУ
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є.,суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), від 28 червня 2023 року у справі № 291/1024/19
https://reyestr.court.gov.ua/Review/111906732
Позивач звернувся до суду з вимогою про встановлення нікчемності заповіту шляхом визнання його таким, що не створює юридичних наслідків.
Однією із підстав визнання заповіту недійсним було зазначено, що через вади здоров'я заповідача, за відсутності сурдоперекладача при посвідчення заповіту, неможливо стверджувати, що заповідачу був у повній мірі зрозумілий зміст заповіту та що він відповідав його внутрішній волі. Позивачем стверджувалось, що законодавча вимога щодо присутності сурдоперекладача при посвідченні заповіту особи, яка має вади слуху, є вимогою, що стосується форми заповіту, а тому відсутність підпису такої особи має наслідком нікчемність заповіту.
Судом першої та другої інстанції у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Верховний суд щодо вище зазначеної підстави позову зазначив:
Позивач не довів, що заповідач під час посвідчення заповіту не міг його прочитати та зрозуміти його зміст.
Та обставина, що заповідач знаходився на обліку у Бердичівській територіальній організації Житомирської обласної організації Українського товариства глухих (УТОГ) і був її членом не свідчить про його неспроможність висловити зміст заповіту, прочитати та підписати його.
4. ЯКЩО ЕКСПЕРТ НЕ МОЖЕ ВСТАНОВИТИ В КАТЕГОРИЧНІЙ ФОРМІ ПРИНАЛЕЖНІСТЬ ПІДПИСУ НА ЗАПОВІТІ СПАДКОДАВЦЮ?
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., від 07 червня 2023 року у справі № 715/316/18-ц
https://reyestr.court.gov.ua/Review/111486791
Особа подала до суду позов про визнання заповіту недійсним. Однією із підстав недійсності заповіту нею було зазначено, що підпис та надпис від імені заповідача значно відрізняються від дійсного підпису та почерку спадкодавця, що свідчить про те, що такі надпис та підпис виконані іншою особою.
Справа роглядалася в судах неодноразово. Останнім рішенням апеляційного суду у задоволенні позовних вимо було відмовлено.
Верховний Суд залишив рішення про відмову у задоволенні позову в силі.
Судові рішення, зокрема. мотивовані тим, що позивач не надала належних та допустимих доказів того, що оспорюваний заповіт не відповідав дійсній волі заповідача , а також того, що підпис в заповіті не належить спадкодавцю
Щодо належності підпису спадкодавцеві (заповідачу) то на вирішення експертизи поставлено наступне питання: «Чи виконаний підпис в оригіналі заповіту від 25 січня 2016 року, що включає підпис у вигляді літери «Н» та рукописні записи у вигляді прізвища, ім`я та по-батькові, заповідачу , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чи іншою особою?»
Даним Висновком експерта встановлено, що рукописні записи та підпис в графі «Підпис» в заповіті від імені заповідачем від 25 січня 2016 року, виконані, ймовірно, ним особисто. Відповісти на поставлення питання в категоричній формі не виявляється можливим у зв`язку з наявністю розбіжних окремих ознак та недостатньою кількістю наданих вільних зразків почерку ОСОБА_3 .
Також у даному висновку встановлено, що рукописні записи та підпис в графі «Підпис» в заповіті від імені заповідача від 25 січня 2016 року, виконані, ймовірно, ним особисто . Відповісти на поставлення питання в категоричній формі не виявляється можливим у зв`язку з наявністю розбіжних окремих ознак та недостатньою кількістю наданих вільних зразків почерку померлого спадкодавця . Разом з тим, у мотивувальній частині висновку експерт вказав, що при оцінці результатів порівняльного дослідження встановлено, що співпадаючі ознаки стійкі, більшість з них відносяться до високоінформативних, однак при наявність розбіжних ознак вони створюють комплекс ознак близький до індивідуального, тому достатні лише для ймовірного позитивного висновку. Наявність діагностичного комплексу ознак у досліджуваних рукописних записах, підписі та в зразках почерку спадкодавця вказує на відносно постійний (звичний) характер незвичності письма ОСОБА_3 , яка може бути обумовлена особливостями психофізіологічної організації його письмово-рухової навички, наявністю у нього хронічного захворювання, яке впливає на його письмово-рухові функції, тобто прояв діагностичних ознак у почерку нього є нормою його письмово-рухової навички.
5. ЗАПОВІТ МОЖЕ БУТИ СКЛАДЕНИЙ ЗАПОВІДАЧЕМ ВІДНОСНО МАЙНА, ЯКЕ ЙОМУ НЕ НАЛЕДИТЬ НА ПРАВІ ВЛАСНОСТІ.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Синельникова Є. В., суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Шиповича В. В., від 01 лютого 2023 року у справі № 759/17904/19
https://reyestr.court.gov.ua/Review/108904071
Особа звернулася із позовом до суду про визнання заповіту недійсним. Однією із підстав недійсності даного заповіту вона зазначила що квартира заповідача знаходиться за адресою: квартира АДРЕСА_1 , проте на той час зазначеної адреси не існувало, а проспект було перейменовано. Також позивач посилався на ту підставу. позивач посилався на те, що на момент укладення заповіту нерухоме майно не належало заповідачу на праві власності.
Апеляційним судом було відмовлено в задоволенні позову та , зокрема зазначено. що при посвідченні заповіту від заповідача не вимагається подання доказів. які підтверджують його право на майно, що заповідається. Щодо адреси, яка змінена, то зазначено, що зміна адреси відбулася відповідно до рішення органу місцевого самоврядування.
Верховний суд залишив дане рішення суду в силі.
Володимир Клим
