Чоловік мав чинну відстрочку для догляду за хворою матір’ю, але її скасували і наступного дня чоловіка мобілізували. У ТЦК скасування відстрочки пояснили, зокрема, наявністю у чоловіка сестри та зауваженнями до акта про здійснення догляду.
Тернопільський окружний адміністративний суд встановив, що необхідні документи для відстрочки були подані, а наведені обставини не давали законних підстав її скасовувати. У результаті суд скасував рішення про анулювання відстрочки та наказ про мобілізацію в частині, що стосувалася позивача.
Про це пише "Судово-юридична газета".
Що встановив суд
Як встановив суд, військовозобов’язаний мав відстрочку від призову під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вона була надана у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за його матір’ю та діяла до 3 травня 2026 року.
Для оформлення відстрочки чоловік надав, зокрема, довідку МСЕК про встановлення матері II групи інвалідності безстроково, висновок лікарсько-консультативної комісії про необхідність постійного стороннього догляду, акт про встановлення факту здійснення постійного догляду та свідоцтво про народження, яке підтверджувало родинні зв’язки.
Що відбулось у ТЦК та СП
Комісія при ТЦК ухвалила рішення про скасування раніше наданої відстрочки.
У матеріалах справи №500/2828/26 зазначалося, що одним із аргументів стала наявність у військовозобов’язаного сестри. Крім того, у повідомленні ТЦК про скасування відстрочки вказувалося, що акт про встановлення факту здійснення постійного догляду не був зареєстрований.
Після скасування відстрочки чоловіка направили на військово-лікарську комісію, а 31 березня 2026 року призвали на військову службу під час мобілізації. Надалі його зарахували до списків особового складу військової частини.
Чоловік звернувся до суду та просив скасувати рішення про анулювання відстрочки, наказ про його призов під час мобілізації та наказ про зарахування до військової частини, а також зобов’язати звільнити його з військової служби.
Чи могла наявність сестри бути підставою для скасування відстрочки?
Одним із ключових питань у справі стало те, чи впливає на право чоловіка на відстрочку наявність у нього сестри, яка потенційно також могла б доглядати за матір’ю.
Суд звернув увагу на положення Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №560.
Відповідно до них військовозобов’язані, які здійснюють постійний догляд за власним батьком або матір’ю, не зазначають у заяві про відстрочку інформацію про інших членів сім’ї, які є працездатними та не зобов’язані здійснювати постійний догляд.
Тому суд дійшов висновку, що наявність у позивача сестри не могла бути належною підставою для скасування наданої йому відстрочки.
Окремо реєструвати акт про догляд закон не вимагає
Суд також перевірив аргумент щодо відсутності реєстрації акта про встановлення факту здійснення постійного догляду.
У рішенні зазначено, що нормативно-правові акти не встановлюють вимоги щодо окремої реєстрації такого акта.
Отже, ця обставина також не могла бути законною підставою для скасування відстрочки.
При цьому суд звернув увагу, що вже під час розгляду справи ТЦК намагався обґрунтувати своє рішення й іншими обставинами. Однак суд не став оцінювати нові підстави, яких не було в самому оскаржуваному рішенні про скасування відстрочки.
Суд: необхідні документи для відстрочки були подані
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що військовозобов’язаний подав документи, необхідні та достатні для отримання відстрочки у зв’язку з постійним доглядом за матір’ю.
Також у матеріалах справи не було офіційної інформації, яка б підтверджувала втрату чоловіком законних підстав для раніше наданої відстрочки.
За таких обставин суд визнав рішення про її скасування протиправним.
Незаконне скасування відстрочки потягнуло за собою незаконну мобілізацію
Оскільки на момент призову чоловік мав законні підстави для відстрочки, а рішення про її скасування суд визнав протиправним, незаконним було визнано і подальше рішення про його мобілізацію.
Суд окремо зазначив, що наказ про мобілізацію може бути предметом судового оскарження навіть після того, як він уже був виконаний і військовозобов’язаний набув статусу військовослужбовця.
Той факт, що чоловік уже проходив військову службу, сам по собі не позбавляв його можливості вимагати ефективного поновлення порушених прав.
Чому суд зобов’язав військову частину звільнити чоловіка
Військова частина заперечувала проти позову та, зокрема, вказувала, що чоловік не звертався з рапортом про звільнення з військової служби.
Однак суд врахував, що зарахування позивача до списків особового складу військової частини стало наслідком його мобілізації, яку було проведено після незаконного скасування відстрочки.
Суд зазначив, що відсутність у законодавстві чітко визначеного механізму відновлення становища особи, яку незаконно мобілізували, не може позбавляти її ефективного судового захисту.
Тому для реального поновлення порушених прав недостатньо було лише скасувати рішення ТЦК. Необхідно було також усунути наслідки незаконної мобілізації.
Що вирішив суд
Тернопільський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов.
Суд:
- визнав протиправним та скасував рішення комісії при ТЦК про скасування відстрочки;
- визнав протиправним та скасував наказ ТЦК про призов під час мобілізації в частині, що стосувалася позивача;
- визнав протиправним та скасував наказ військової частини про зарахування чоловіка до списків особового складу в частині, що стосувалася позивача;
- зобов’язав військову частину виключити його зі списків особового складу та звільнити з військової служби.
Водночас суд не став окремо зобов’язувати ТЦК поновити відстрочку. Він зазначив, що скасування протиправного рішення про її анулювання саме по собі відновлює дію відстрочки на той період, на який вона була надана. В іншій частині позовних вимог суд відмовив.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
