Говоримо з Народним депутатом України Василем Моканим про прийнятий закон про мобілізацію та нові правила мобілізації, рішення МЗС обмежити консульські послуги чоловікам за кордоном, підняття тарифів та заборону грального бізнесу.
Геннадій Кірія : Які основні нововведення передбачає закон “про мобілізацію”?
Василь Мокан: Насправді мобілізація проводилася з 2022 року, Верховна Рада більше ніж десять разів голосувала за продовження загальної мобілізації та продовження правового режиму воєнного стану.
Рада ухвалила зміни до законодавства, які дещо розширили, як у віковому плані, так і в технічному плані перелік тих, хто підпадає під мобілізацію.
Потреба у мобілізації досить висока, тому, що недоукомплектовані наші підрозділи переважно ті, які знаходяться на передовій. Це дійсно проблема і виклик перед нами, як державою, бо з тієї сторони Росія планує мобілізувати сотні тисяч людей. У них мобілізаційний ресурс надзвичайно великий, вони цинічно залучають українців з тимчасово окупованих територій. Протистояти цьому без мобілізації ми не зможемо. Але інший важливий момент - це те, що у розумінні депутатів, які подавали правки до цих законопроєктів, не може бути нормального процесу мобілізації, коли людині не зрозумілі чіткі правила гри, чіткі правила термінів цієї мобілізації. Це не може бути квитком в один бік. Коли людина мобілізується, потрапляє на службу, не обов’язково одразу на передову, і не розуміє термін мобілізації, термін закінчення цієї служби. Тобто, мають бути якісь правила. В нашому розумінні ці процеси мали йти паралельно, мали бути чіткі правила мобілізації й чіткі правила відпусток, ротацій і демобілізації, принаймні мали бути встановлені якісь часові терміни. Цього не було зроблено.
Геннадій Кірія: Чому Верховна Рада не ухвалила закон “Про демобілізацію” і чи взагалі можливо провести демобілізацію зараз, у період війни?
Василь Мокан: Я вважаю, що якби ми цим процесом займалися з 2023 року і готували резерви, ми б зараз з цією проблемою не стикалися. Ми б мали можливість проводити часткову демобілізацію. Оскільки цим не займалися і затягнули все до крайнього моменту, то зараз провести демобілізацію в умовах, коли ще не навчений і не забезпечений резерв тим, ким можна замінити, ця демобілізація неможлива. Це проблема для військових, які вже понад два роки перебувають на передовій і фізично, і морально дуже виснажені. Тому, укомплектованість підрозділів треба вирішувати, але законодавчі правила мають бути і стосовно їх відпусток, ротацій і демобілізації.
Незадовго до голосування за законопроєкт в цілому ці норми і ці правки були перекреслені, в зал потрапив майже новий текст законопроєкту. Це неприйнятний підхід і алгоритм з нашої точки зору, зокрема, і через відсутність демобілізаційних норм.
Геннадій Кірія: Закон набирає чинності 18 травня, мобілізаційний вік був зменшений з 27-ми років до 25-ти років. Також запроваджується електронний кабінет. Які ще передбачені нововведення?
Василь Мокан: Зараз ми вже бачимо великі черги біля ТЦК, ці черги можуть збільшитися в рази. Бо запуститься 60-ти денний термін за який громадяни повинні оновити свої дані.
Питання друге - чи здатна держава забезпечити для всіх охочих обов’язкове проходження ВЛК? Мені здається, що для цього напливу людей держава просто фізично не зможе забезпечити сервісного і якісного обслуговування.
Також, прийнятий закон, який передбачає штрафи у розмірі 25 тисяч гривень для фізичних осіб, хто цього не зробив.
Вік з 27-ми до 25 був знижений ще попереднім законом, який президент майже рік не підписував.
Реєстрацію в електронному кабінеті зробили добровільною і прибрали будь-які згадки про можливість використання цієї опції для надсилання електронних повісток.
Геннадій Кірія: МЗС України частково призупинило надання консульських послуг чоловікам за кордоном. Як ви оцінюєте ініціативи МЗС?
Василь Мокан: Я позитивно оцінюю ініціативи і МЗС, і держави, які стосуються налагодження нормального обліку і військово-облікових даних наших громадян мобілізаційного віку, у тому числі за кордоном. Але я дуже негативно ставлюся до практики, коли ще до набуття чинності норм закону, робляться якісь незрозумілі превентивні кроки, як блокування надання консульських послуг, не пояснюючи суспільству для чого це і як. А ставлячи вже його перед фактом заборони. І так само, не аналізуючи наслідків.
По-перше, це рішення викликає багато питань з погляду законності. Бо всі рівні перед законом, але не можна і не продуктивно ставити всіх людей, які перебувають за кордоном під одну лінію. Хтось виїхав ще 10 років тому, хтось там вчиться і виникає питання, чому він там не може отримати український паспорт або продовжити термін його дії, а студент українського ВУЗу не підпадає під мобілізацію.
Виходить, що якщо всі рівні перед законом, чому різні можливості реалізувати свої права? Держава зацікавлена і зобов’язана своїм громадянам надавати максимально якісні сервісні послуги.
Інша справа, що є категорія осіб, які незаконно перетнули кордон або якимось іншим способом втекли від мобілізації з України за кордон. Це проблемна велика категорія людей, яка викликає питання, яким чином вони це зробили? І питання до правоохоронних органів, як на це треба було реагувати. Бо не секрет, що було виявлено дуже багато корупційних схем, які допомагали і сприяли людям перетинати український кордон і виїжджати в інші країни. Але є люди, які цілком легально там знаходяться на підставі тих чи інших документів, які дають їм право на виїзд за кордон.
А отримувати консульські послуги не може ніхто, адже це призвело до ситуації, коли консульства не можуть надавати будь-які послуги, бо там величезні черги, крики і незрозумілі ситуації і таким чином призупинили надання цих послуг для всіх.
У мене є знайома жінка з дитиною, у якої є необхідність продовжити термін дії українського паспорта у Польщі, вона цього фізично не змогла зробити через цю ситуацію, доступ до консульської установи і надання відповідних послуг був повністю заблокований. Хоча згідно з постановою Кабміну жінки й діти мають першочергове право і можливість отримувати якісні сервісні консульські послуги.
Тому, я оцінюю такий підхід негативно і саме головне, комунікаційно це піде в мінус і вже пішло в мінус і на території ЄС. Бо виглядає дивно, коли держава тимчасово припиняє піклуватися про своїх громадян, які знаходяться за її межами, в той час, як ми даємо пас іншим країнам ЄС самостійно вирішувати, що з цими громадянами робити. І ми зараз бачимо купу заяв, що одні будуть надавати можливість нашим громадянам там перебувати, інші будуть сприяти їх поверненню. Бардак на рівному місці, який був просто погано проаналізований з погляду наслідків.
Геннадій Кірія : Міністр оборони Польщі заявив, що це рішення повинно бути ухвалено на рівні Європейського Союзу. Польська влада готова сприяти тому, щоб повертати українських чоловіків додому. Як ви вважаєте, чи можливо взагалі в ЄС, щоб вони проводили екстрадицію українських чоловіків?
Василь Мокан: Я думаю, що дуже малоймовірно, в деяких країнах це взагалі заборонено законом, якщо немає порушень кримінального характеру. Більше того, заява нашої Віце-прем'єрки з питань євроінтеграції, що Україна не буде подавати заявку в ЄС на повернення чоловіків мобілізаційного віку, а з іншого боку, я чудово розумію, що та ж сама Польща зараз конкурує за наших громадян, за відносно дешеву робочу силу. І намагається всіляко їх залишити на своїй території, попри всі заяви, що вони готові когось, кудись відправляти. А ще я розумію, що наші сусіди, країни ЄС усвідомлюють, що зараз за рахунок саме наших громадян і саме за рахунок наших можливостей і ресурсів відбувається захист східних кордонів Європейського Союзу.
Геннадій Кірія: Кабінет Міністрів України продовжив пільговий тариф для населення на електроенергію до кінця травня, але в експертному колі говорять, що вона подорожчає. Для населення буде коштувати 3,50 грн, а для бізнесу більше. Чи очікувати українцям підняття тарифів?
Василь Мокан: Я б почав з того, що я б дуже хотів відвертої і чесної комунікації з боку Кабінету Міністрів з українським суспільством. Бо з одного боку ми чуємо заяви, в тому числі і міністра енергетики про те, що в Україні не буде жодних підвищень тарифів, а з іншого боку, є певні передумови, які говорять про зворотне. Так, дійсно є рішення до кінця травня зберегти чинні тарифи. Але є дуже висока ймовірність того, що протягом літа тарифи на електроенергію будуть підвищені.
Перша і головна причина - це те, що були і відбуваються ракетно-дронові атаки з боку Росії, в тому числі по об’єктах енергетичної інфраструктури. Досить сильно постраждала наша генерація і це може створити серйозні проблеми вже починаючи з липня-серпня.
Друга причина - те, що закладені у бюджеті на 2024 рік ресурси 50 мільярдів на субсидії та великі кошти на те, щоб компенсувати тарифи, які зараз не є на рівні економічно обґрунтованих, цих ресурсів у нинішніх умовах буде недостатньо, щоб пройти опалювальний сезон.
І третя, важлива причина - у комунікації з нашими західними партнерами, зокрема з США є певні напрацювання по реформах, які має здійснити Україна, у тому числі там йдеться про лібералізацію цін на енергоносії. Під словом лібералізація можна розуміти певне підвищення тарифу. Рішення щодо цього ще немає, але це передбачено зробити до кінця літа, до 1 вересня.
Відповідно зважаючи на це все, є дуже висока ймовірність, що Кабмін буде змушений піти на цей крок і я тут закликаю не просто до чесної комунікації. Бо людей треба попереджати, що таке готується, а не ставити перед фактом.
Геннадій Кірія: Президент Зеленський підписав обмеження щодо роботи онлайн казино. Можливо настав час парламенту заборонити гральний бізнес?
Василь Мокан: Я думаю, що тут не можна діяти за принципом - чорне, біле. Легалізація грального бізнесу - це надходження до бюджету, з якого утримуються Збройні Сили України і одним рішенням все забороняти або все дозволяти - це непродуктивний підхід. Але якщо існує проблема витрачання коштів саме на онлайн казино, які працюють в більшості не легально, то це реальна потреба реагувати. Тому, я думаю, що обмежити перелік онлайн платформ було правильним рішенням.
Відео версію інтервʼю дивіться на каналі «Увага Кірія»
