ВС вважає, що підхід, за якого потерпілий в будь-якому випадку повинен звернутися із заявою (позовом) до страхової компанії, в якої застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди, не розрахований на ті випадки, коли на момент настання страхового випадку та подання відповідного позову страхова компанія позбавлена членства в МТСБУ та всіх ліцензій, а відтак фактично не здійснює діяльності.
У таких випадках цей підхід є несправедливим, адже очевидно, що потерпіла особа в ДТП, навіть стягнувши із такого страховика страхове відшкодування на підставі судового рішення, не отримає реального відшкодування завданої в ДТП шкоди при наявності інформації у відкритих джерелах про позбавлення страхової компанії членства в МТСБУ, відкликання ліцензій та її неплатоспроможність тощо.
До того ж у таких випадках унеможливлюється отримання потерпілою особою відповідного відшкодування за рахунок МТСБУ за відсутності факту визнання банкрутом та/або ліквідації страховика та є сумнівним повторне звернення з цією вимогою до особи, яка завдала шкоду.
Однак ВПВС вважала недоцільним розгляд справи № 917/1093/21, вказавши в ухвалі від 13.09.2023 https://reyestr.court.gov.ua/Review/113527580 на необхідність врахування правових висновків, сформованих у постанові від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц у подібних правовідносинах.
Зокрема, у випадку нездійснення страхової діяльності, позбавлення ліцензії та/або виключення страховика зі складу МСТБУ він зобов`язаний виконати всі договірні зобов`язання з відшкодування шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними до цього.
МТСБУ ж відшкодовує шкоду за страховика-учасника, що визнаний банкрутом та/або ліквідований; в інших випадках страховик зобов`язаний самостійно відшкодувати шкоду, у тому числі в процедурі банкрутства та ліквідації як юридичної особи.
