Заступник Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Юрій Драганчук та радник заступника Міністра фінансів України, координаторка митних реформ Офісу підтримки реформ при Мінфіні Оксана Ніканорова для «Obozrevatel» розповіли про досвід України щодо вступу до міжнародних митних конвенцій, а також про вигоди вітчизняного бізнесу з початком міжнародного застосування NCTS.
Так, 7 липня 2022 року було прийнято ключове рішення, необхідне для приєднання України до двох митних конвенцій (Конвенції про процедуру спільного транзиту і Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами) та міжнародного застосування NCTS, яке вже прийнято називати «митним безвізом».
Активна фаза роботи у цьому напрямі розпочалася майже чотири роки тому і головною її метою на той час була активізація митного інформаційного обміну між Україною та 35 країнами світу. У довоєнний період це майже 50 % нашої міжнародної торгівлі, які з початком війни та блокуванням більшої частини кордонів перетворилися вже на більше ніж 70 %.
Що це дає бізнесу та українцям?
Війна та необхідність пришвидшення наповнення країни товарами як «лакмусовий папірець» підсвітили недосконалість цілого ряду процесів на кордоні. На думку багатьох міжнародних експертів, міжнародне застосування NCTS для України є саме тим інструментом, який зможе, з одного боку, пришвидшити проходження товарів через кордон та їх митне оформлення, а з іншого – зберегти вектор на євроінтеграцію і навіть виконати частину своїх зобов’язань. Основними аргументами експертів є те, що після приєднання до NCTS можливим стане:
- переміщувати товари на підставі однієї транзитної декларації та однієї гарантії між 36 країнами світу (між Україною та країнами ЄС, Великою Британією, Туреччиною, Сербією, Північною Македонією, Ісландією, Норвегією, Ліхтенштейном та Швейцарією).
- для авторизованих відповідно до правил ЄС підприємств – отримувати та відправляти товари на своєму підприємстві без заїзду на митні термінали як транзитне спрощення для переміщень між цими країнами.
Окрім цього, міжнародне застосування NCTS пожвавить і ринок фінансових послуг, оскільки з приєднанням України до неї українські фінансові гарантії почнуть діяти ще у 35 країнах світу. Це відкриває нові можливості для наших банків, страхових та інших фінансових компаній.
З точки зору здійснення міжнародної торгівлі, війна розірвала цілу низку логістичних шляхів та заблокувала майже всі ділянки кордону України, окрім кордону з країнами ЄС. З одного боку це наносить суттєві втрати економіці. З іншого, якщо дивитися з точки зору пошуку зон росту та можливостей, така ситуація змусила нас перезавантажувати певні процеси на кордоні та поширювати саме європейські правила контролю за транскордонними переміщеннями товарів.
Українські правила митного контролю є достатньо ліберальними. Водночас навіть щодо таких ліберальних правил бізнес постійно висловлював своє невдоволення ще до війни. Через значну частину послаблень контролю без врівноваження їх стримуючими від зловживань механізмами, такі ліберальні правила є несумісними з правилами ЄС, що блокує як розширення обміну митною інформацією та посилення за рахунок цього системи аналізу ризиків, так і визнання наших форм митного контролю митними органами інших країн.
Необхідно відзначити, що міжнародне застосування NCTS у комплексі із запровадженою раніше програмою АЕО, а також митними спрощеннями, які планується відкрити для підприємств без статусу АЕО, відкриває для українського бізнесу навіть більші можливості порівняно із відносними втратами від запланованого скасування існуючої процедури ІМ40ЕА та експорту без заїзду на митний термінал.
Серед зазначених перспектив відкриваються такі можливості для України:
- розвиток мережі комерційних, логістичних або торгівельних хабів;
- розвиток переробної та виробничої галузей для потреб внутрішнього ринку споживання товарів за рахунок використання режиму кінцевого використання (передбачається застосування знижених ставок мита);
- розширення спектру послуг для брокерських, експедиторських, фінансових компаній за рахунок підвищення попиту на загальну фінансову гарантію (у тому числі загальну фінансову гарантію із зменшенням рівня її забезпечення гарантією фінансової установи аж до звільнення від такого забезпечення).
Це має пожвавити, зробити більш мобільною та стійкою до зовнішніх викликів сферу торгівлі товарами (особливо інтернет-торгівлю), а також заохотити більшу частину бізнесу до планування та оптимізації податкових та митних платежів, більш прискіпливого планування та контролю за cash-flow.
Також можливість розвитку мережі логістичних хабів має стати найбільш зваженим рішенням в умовах критичного стану митної інфраструктури та, одночасно, недоцільності її розбудови в контексті нашої мети на приєднання до єдиного митного простору ЄС та, відповідно, перспективи скасування митного контролю на кордоні з ЄС.
Для використання таких можливостей підприємству необхідно провести попередній самоаналіз та підтвердити надійність своїх внутрішніх процесів (наприклад, щодо збереження документів або можливості їх відновлення у випадку втрати, добору персоналу, контролю за товарами, що прибувають або зберігаються на підприємстві, дотримання податкового та митного законодавства, застосування практики комплаєнсу, контроль за фінансовою стійкістю та фінансовим станом компанії; точний перелік критеріїв залежить від набору спрощень, на які претендуватиме підприємство). Натомість підприємство отримає в якості заохочення авторизацію на митні спрощення. Загалом така процедура може зайняти від півроку до року. Тому планувати та розпочинати цей шлях зацікавленим підприємствам варто вже зараз, не очікуючи на завершення війни.
Зрозуміло, що ряд компаній стикнеться з певними складнощами у зв’язку з руйнуванням певних складів чи офісів, де зберігалися товари чи документи. Для компаній, які застосовували такі практики та інвестували у надійність внутрішніх процесів ще до війни, це не стане чимось новим чи занадто складним. Їм буде легше відновитися, щоб дотримуватися критеріїв та отримати спрощення.
Тренди світової економіки рухаються вперед. Україна не зможе відновити свою економіку, якщо не знайде місце свого бізнесу в світовій економіці, з урахуванням її трендів та векторів змін. Досвід, наприклад, Туреччини, з якою Україна має схоже географічне положення та різноманіття пунктів пропуску, показує, що на базі системи спільного транзиту та системи європейських спрощень можна вибудувати потужну основу для розвитку торгівельного бізнесу.
Детальніше ознайомитися про нові можливості застосування системи спільного транзиту, а також як стати її учасником, можна на сайті Держмитслужби.
