Безпосередньо у ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», ЗУ «Про виконавче провадження» та ЦПК України не передбачено повноважень державного (приватного) виконавця на звернення до суду із позовом в інтересах сторони виконавчого провадження у порядку цивільного судочинства.
Близькі родичі та члени сім’ї осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, тепер можуть отримати безоплатну вторинну правничу допомогу.
Це означає, що держава гарантує їм безоплатне отримання послуг юристів чи адвокатів для представництва інтересів, зокрема у судах, та складання процесуальних документів. Щоб їх отримати, потрібно звернутися до системи надання безоплатної правничої допомоги. Послуги вторинної правничої допомоги надаватимуться у зв’язку з захистом прав/інтересів члена родини/близького родича та/або прав/інтересів особи, зниклої безвісти.
Рішення ВС у справі № 420/28679/23 від 24.02.2025 https://t1p.de/cov6g
У цій справі КАС ВС досліджував питання, чи наявне у органу державної влади, в особі якого прокурор звернувся до суду з цим позовом, повноваження на захист інтересів держави у спірних правовідносинах у обраний прокурором спосіб.
Позивач як голова суду на виконання рішення зборів суддів склав та надіслав до ВККС звернення від суду, на виконання рішення зборів цього суду, стосовно проходження суддями кваліфікаційного оцінювання.
Водночас кваліфікаційне оцінювання має індивідуальний, персональний характер, оскільки виникає із взаємин, які зачіпають права, інтереси та свободи судді, до якого застосується ця процедура.
Відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.
Водночас існують фактично протилежні висновки ВС щодо строку звернення до суду з позовами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Частиною другою статті 122 КАС чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
Правова позиція ЄСПЛ у справі «E.T. v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA» від 12.11.2024, заява № 25373/16 https://t1p.de/o32go
Заявниця, яка була повністю позбавлена дієздатності, скаржилася на те, що національним законодавством не надано їй прямого доступу до суду, щоб подати заяву про поновлення її дієздатності.
Судове провадження, що закінчилося залишенням позову без розгляду, не перериває встановленого ч. 1 ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, тому ця обставина має оцінюватися судом у контексті причини залишення позову без розгляду та наступної процесуальної поведінки учасника справи, які сукупно мають свідчити про існування об`єктивно непереборних або дійсно істотних обставин, перешкод чи труднощів, що зумовили залишення позову без розгляду та унеможливили своєчасне повторне звернення до суду після цього.
Як убачається з клопотання про поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом, позивач вважав, що допустимим способом захисту своїх прав та законних інтересів є звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення ВККС з інших підстав, ніж були наведені у справі № 9901/577/19.
На його думку, строк звернення до суду з цим позовом не є пропущеним, оскільки після ухвалення ВПВС рішення від 13.06.2024 у справі № 9901/198/20 виникли нові підстави звернення до суду, від часу виникнення яких і слід обчислювати строки звернення до суду.
Рішення ВС у справі № 306/2813/23 від 12.06.2024 https://t1p.de/67zv9
Суди попередніх інстанцій відмови у задоволенні заяви неповнолітньої дитини та її діда про видачу обмежувального припису. Суди вважали, що дід не має права звернутись до суду з відповідною заявою, оскільки не є законним представником неповнолітньої дитини.
