Ефективність розслідування в контексті практики Верховного суду та ЄСПЛ

Дата: 09.10.2025 21:22

Ефективність розслідування в контексті практики Верховного Суду та ЄСПЛ. (ст.ст. 2, 3, 6 ЄКПЛ, ст.ст. 2, 28, 36, 86-89, 110, 216 КПК)

В контексті практики національних судів:

- Зміна ОДР через неефективність

- Зміна предметної підслідності через неефективність

- Постанова про доручення ДР іншому органу у зв’язку з неефективністю

- Інститут зміни підслідності та його значення

В контексті практики ЄСПЛ:

- Порушення ст. 2 ЄКПЛ через неефективне розслідування

- Порушення ст. 3 ЄКПЛ неналежне розслідування заяв про катування тощо

- Порушення п. 1 ст. 6 ЄКПЛ через тривалий розгляд провадження (порушення розумних строків)

24.05.2021 ОП ККС ВС

№ 640/5023/19 Оцінка неефективності, порушення 216 КПК

https://reyestr.court.gov.ua/Review/97286253

Змістом ч. 5 ст. 36, статей 86, 87, 110, 214, 216 КПК визначається належна правова процедура реалізації Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками повноважень, передбачених ч. 5 ст. 36 КПК, яка містить такі елементи: а) належний суб`єкт (Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники); б) оцінка досудового розслідування як неефективного; в) відображення такої оцінки у відповідному процесуальному рішенні - постанові; г) вмотивованість такої постанови.

Обов`язковою передумовою реалізації Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками повноважень, передбачених ч. 5 ст. 36 КПК, є оцінка досудового розслідування органом досудового розслідування, встановленим ст. 216 КПК, як неефективного та відображення такої оцінки у постанові з наведенням відповідного мотивування.

Наявність відповідних відомостей, які стосуються конкретного кримінального провадження, щодо його неефективності відповідним прокурором може бути встановлено на будь-якому етапі досудового розслідування, в тому числі і на його початку, та бути підставами для прийняття рішення в порядку і відповідно до вимог ч. 5 ст. 36 КПК.

У кожному конкретному випадку наявність таких підстав має бути обґрунтована у відповідному процесуальному рішенні - постанові Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури, їх перших заступників та заступників про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, яка має відповідати вимогам ст. 110 КПК, у тому числі бути вмотивованою, надавати обґрунтоване пояснення щодо фактичних та юридичних підстав прийнятого рішення.

Постанова про доручення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, її обґрунтування та вмотивування має бути предметом дослідження суду в кожному кримінальному провадженні, яка здійснюється з урахуванням його конкретних обставин. Результати такого дослідження утворюють підстави для подальшої оцінки отриманих у результаті проведеного досудового розслідування доказів з точки зору допустимості.

У разі доручення Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування без встановлення неефективності досудового розслідування органом досудового розслідування, визначеним ст. 216 КПК, зазначені уповноважені особи діятимуть поза межами своїх повноважень. У такому випадку матиме місце недотримання належної правової процедури застосування ч. 5 ст. 36 КПК та порушення вимог статей 214, 216 КПК.

Наслідком недотримання належної правової процедури як складового елементу принципу верховенства права є визнання доказів, одержаних в ході досудового розслідування недопустимими на підставі ст. 86, п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК як таких, що зібрані (отримані) неуповноваженими особами (органом) у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку.

12.08.2025 ККС ВС

№ 941/1790/20 Роль та значення інституту підслідності - оптимізація задля виконання завдань КПК

https://reyestr.court.gov.ua/Review/129497027

Інститут підслідності покликаний оптимізувати діяльність органів, що здійснюють досудове розслідування, з метою його найбільш ефективної та результативної організації для досягнення завдань кримінального провадження, передбачених у статті 2 КПК. Водночас забезпечення ефективного розслідування і, як складова цієї діяльності, визначення органу розслідування є по суті управлінською діяльністю прокурора, у якого можуть бути різні підстави для передачі справи тому чи іншому органу. Це можуть бути відомості про особисту зацікавленість посадових осіб «правильного» органу розслідування в результатах справи, і їхня функціональна залежність від сторін у справі, відсутність достатнього досвіду, ресурсів та інформації в того органу, який має проводити розслідування за визначеною законом підслідністю тощо.

29.04.2025 ККС ВС

№ 991/4110/20 Про дискреційні повноваження прокурора у питаннях доручення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування. Оцінка ефективності ДР

https://reyestr.court.gov.ua/Review/127253395

Також у своїх рішеннях суди обох інстанцій вказали на те, що забезпечення ефективного розслідування та визначення органу, який буде його проводити, є виключною дискреційною діяльністю прокурора, який може мати різні правові підстави для передачі розслідування у справі іншому органу досудового слідства, зокрема це можуть бути відомості про особисту зацікавленість посадових осіб органу досудового розслідування в результатах справи, їх функціональна залежність від фігурантів провадження або відсутність достатніх ресурсів у органу до підслідності якого відноситься кримінальне провадження. Використання в ч. 10 ст. 216, ч. 5 ст. 36 КПК поняття «неефективність досудового розслідування», як оціночного критерію свідчить про те, що відповідні рішення приймаються в межах розсуду та дискреційних повноважень прокурора. Тому суд не може підміняти органи прокуратури та приймати рішення щодо правильності чи помилковості таких рішень, які були прийняті ними з використанням наданих дискреційних повноважень, та правомочний лише перевірити чи були вони прийняті у встановленому законом порядку та чи містять вони відповідне обґрунтування. Надання судом оцінки доводам сторони захисту, які зводяться до оспорювання мотивів прийнятих прокурорами рішень про визначення підслідності у кримінальному провадженні, в такому випадку означатиме протиправне втручання суду в дискреційні повноваження прокурора.

27.11.2024 ККС ВС

№ 152/1046/19 Неефективність органу досудового розслідування не означає неможливість доручення досудового розслідування органу вищого рівня в межах підслідності

https://reyestr.court.gov.ua/Review/123410883

Норма ч. 5 ст. 36 КПК покликана вирішити питання про передоручення досудового розслідування у випадку, коли воно здійснюється неефективно. Однак це не означає, що слідчий підрозділ вищого рівня в межах одного органу, якому підслідне кримінальне провадження, не вправі проводити досудове розслідування відразу після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

23.04.2024 ККС ВС

№ 149/2842/18 Розслідування заяви про тиск з метою отримання показань є неефективним у разі не проведення допиту особи, стосовно якої чинився тиск

https://reyestr.court.gov.ua/Review/118689068

Розслідування заяви про застосоване до особи погане поводження (застосування до неї фізичного насильства)для отримання її показань не є ефективним, а сам факт не спростовується постановою про закриття кримінального провадження, якщо така особа під час відповідного розслідування не допитана.

30.11.2023 ККС ВС

№ 161/3455/18 Прокурор вирішує питання про спрямування кримінального провадження для проведення розслідування до належного правоохоронного органу, в іншому випадку - незаконність процесуальних / слідчих дій

https://reyestr.court.gov.ua/Review/115822252

Відповідно до вимог КПК прокурор вирішує питання про спрямування кримінального провадження для проведення розслідування до належного правоохоронного органу, в іншому випадку усі процесуальні та слідчі дії, що були здійснені у кримінальному провадженні не можна визнати законними.

25.01.2022 ККС ВС

№ 127/14139/16-к При неефективності досудового розслідування, можна передоручити вищому органу досудового розслідування

https://reyestr.court.gov.ua/Review/102829140

Норма ч. 5 ст. 36 КПК покликана вирішити питання фактично про передоручення досудового розслідування у випадку, коли воно здійснюється неефективно. Однак це не означає, що слідчий підрозділ вищого рівня в межах одного органу, якому підслідне кримінальне провадження, не вправі проводити досудове розслідування відразу після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

24.01.2022 ККС ВС

№ 426/22634/18 Про відповідність вимогам ст. 110 КПК постанови про доручення здійснення ДР іншому органу у зв'язку з неефективністю

https://reyestr.court.gov.ua/Review/102812361

Постанова прокурора про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у зв'язку із неефективністю, у кожному конкретному випадку, повинна відповідати вимогам ст.110 КПК України, бути вмотивованою та надавати обґрунтоване пояснення щодо фактичних та юридичних підстав прийнятого процесуального рішення.

14.04.2020 ККС ВС

№ 761/34909/17 Реальна неефективність ДР

https://reyestr.court.gov.ua/Review/100734909

Постанова про визначення підслідності у даній справі фактично є немотивованою та містить у собі посилання на обставини, що не відповідають дійсності, оскільки починаючи з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснювалось лише слідчими відділу УСБУ в області. Органами Національної поліції будь-яке досудове розслідування не здійснювалося, а відтак і таке, яке б можна було визнати неефективним, не було проведено.

Тобто передумовою реалізації прокурором передбачених ч. 5 ст. 36 КПК України повноважень має бути здійснення відповідним органом, визначеним у ст. 216 КПК України, досудового розслідування у кримінальному провадженні та встановлення за наслідками такого розслідування його неефективності.

ПРАКТИКА ЄСПЛ

19.04.2019 ЄСПЛ

Бекетов проти України - Пасивність розслідувань за скаргами про неналежне поводження як порушення матеріального та процесуального аспектів ст. 3 ЄКПЛ

Європейський суд зазначив, що слідчий вісім разів відмовляв у порушенні кримінальної справи за скаргами заявника на жорстоке поводження, а перший допит заявника слідчим відбувся більше ніж через два роки після подання ним скарги на жорстоке поводження, а розслідування не було направлено на встановлення тілесних ушкоджень. Посилаючись на свою попередню практику у справах щодо України, Європейський суд вказав, що підхід державних органів до розслідування скарг заявника був переважно спрямований на виправдання підозрюваних у жорстокому поводженні працівників міліції, а не встановлення фактичних обставин. Обґрунтованого пояснення тривалості провадження, яка становила п’ять років та одинадцять місяців, не було. У зв’язку з цим Європейський суд констатував порушення матеріального та процесуального аспектів статті 3 Конвенції.

26.03.2019 ЄСПЛ

Справа «Зоріна та інші проти України». Щодо ефективності розслідування

Суд повторює, що ефективність розслідування також передбачає вимогу ретельності, яка полягає у тому, що державні органи повинні вжити всі належні та доступні їм заходи для забезпечення збирання доказів щодо подій, у тому числі, inter alia, показання свідків та висновки судово-медичних експертиз. Крім того, будь-який недолік у розслідуванні, який перешкоджає встановленню обставин справи та винних осіб, може призвести до порушення вимоги ефективності.

04.10.2018 ЄСПЛ

Горковлюк та Кагановський проти України - Про критерії оцінки порушення розумності строків судового розгляду (розгляд тривав понад 7 років)

Відповідно до усталених принципів практики Суду розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади основна затримка у провадженні – понад сім років – була спричинена дворазовим поверненням справи на новий розгляд.

З цього випливає, що було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції стосовно першої заявниці у зв’язку з необґрунтованою тривалістю кримінального провадження щодо неї.

20.09.2018 ЄСПЛ

«Гулян проти Вірменії». Щодо забезпечення належного розслідування, тримання під вартою та незалежність відповідальних осіб за розслідування

Суд вже наголошував, що особи взяті під варту, знаходяться в уразливому становищі, та що влада повинна захищати їх. Як наслідок, якщо особа взята під варту у відділення поліції здоровою та, якщо буде встановлено, що вона постраждала після звільнення, держава зобов’язана надавати обґрунтоване пояснення того, як ці ушкодження були спричинені.

Особи, відповідальні за розслідування, повинні бути незалежними від тих, хто був причетним або може бути залучений до подій. Це означає не лише відсутність ієрархічних або інституційних зв’язків, а й практичну незалежність. Вимога про оперативність неявна у цьому контексті. Крім того, розслідування має бути доступним для сім’ї потерпілого в тій мірі, в якій це необхідно для захисту їх законних інтересів. Також має бути елемент громадської перевірки розслідування, ступінь якого може відрізнятися залежно від конкретного випадку

28.06.2018 ЄСПЛ

Шишкіна та інші проти України - Про критерії оцінки порушення розумності судового розгляду за ст. 6 ЄКПЛ

Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявників

13.10.2016 ЄСПЛ

Тимченко проти України - щодо ретельності та оперативності розслідування заяв щодо жорстокого поводження

Суд нагадує, що будь-яке розслідування серйозних тверджень про жорстоке поводження має бути як оперативним, так і ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з’ясувати, що трапилось, та не покладатися на поспішні або необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати їх як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати всіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події. Будь-який недолік розслідування, що стає на заваді з’ясуванню причин тілесних ушкоджень або встановленню винних осіб, ставитиме під загрозу дотримання цього стандарту

22.09.2016 ЄСПЛ

Савченко проти України - Про вимогу прозорості, оперативності та ефективності розслідувань за скаргами заявників на жорстоке поводження

У цій справі ЄСПЛ визнав порушення процесуального аспекту статті 3 Конвенції у зв’язку з непроведенням органами влади розслідування скарг заявника на жорстоке з ним поводження працівників міліції. Суд звернувся до своєї попередньої практики у справах проти України та дійшов висновку, що у цій справі, як і у багатьох інших справах проти України (ЄСПЛ зробив посилання на справу «Каверзін проти України», вказавши на існування в Україні системної проблеми непроведення ефективного розслідування скарг на жорстоке поводження), органи влади продемонстрували небажання забезпечити проведення швидкого та ретельного розслідування скарг заявника на жорстоке з ним поводження працівників міліції. Матеріальний аспект статті 3 Конвенції був порушений з огляду на неналежні умови тримання заявника під вартою, а також умови перевезення з однієї установи тримання під вартою в іншу.

22.09.2016 ЄСПЛ

Савченко проти України - надмірна тривалість судового розгляду (11 років) як порушення п. 1 ст. 6 ЄКПЛ

ЄСПЛ визнав також порушення пункту 1 статті 6, вказавши на надмірну тривалість провадження у національних судах (11 років та один місяць). Європейський суд зауважив, що основною причиною затримок у провадженні, як видається, були процесуальні порушенні, за які несуть відповідальність національні суди.

07.07.2016 ЄСПЛ

Зосимов проти України - Про тлумачення термінів "розумний строк", "обвинувачення". Момент набуття статусу підозрюваного

Суд нагадує, що у кримінальних справах відлік «розумного строку», передбаченого статтею 6, зазвичай починається з моменту пред’явлення особі обвинувачення. Для цілей статті 6 «обвинувачення» можна визначити як «офіційне повідомлення компетентними органами про те, що особа є підозрюваною у вчиненні злочину», це визначення також відповідає аналізу того, чи «мав місце значний вплив на становище підозрюваного». У деяких випадках, з огляду на істотні обставини, що впливають на статус заявника у провадженні, Суд вже приходив до висновку про набуття заявником статусу підозрюваного для цілей Конвенції до того, як цей статус був офіційно наданий йому відповідно до національного законодавства

23.06.2016 ЄСПЛ

Кривошей проти України - надмірно тривалий розгляд справи (10 років) в контексті порушення розумності строків судового розгляду та порушення п. 1 ст. 6 ЄКПЛ

ЄСПЛ визнав порушення вимоги «розумного строку», зазначивши, що провадження, яке включало в себе досудове слідство та судовий розгляд справи судами трьох інстанцій, тривало більше ніж 10 років та 9 місяців, а також, що основні затримки у провадження були спричинені неодноразовим закриттям справи органами прокуратури, об’єднанням та виділенням справи щодо іншого обвинувачення щодо заявника та поверненням справи на досудове розслідування. Констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції

02.06.2016 ЄСПЛ

Шиянов проти України - Недоліки розслідування в контексті порушення ст. 2 ЄКПЛ

Будь-який недолік розслідування, що стає на заваді встановленню причин тілесних ушкоджень або винних осіб, є загрозою недотримання цього стандарту (ст. 2 Конвенції)

19.05.2016 ЄСПЛ

Чумак проти України - Щодо ефективності розслідування в контексті порушення ст. 2 ЄКПЛ

Суд нагадує, що для того, щоб розслідування могло вважатися ефективним, воно має призвести до встановлення і покарання винних осіб. Це не є обов’язком досягнення результату, але є обов’язком вжиття заходів. Розслідування, яке проводиться безстороннім органом влади, та яке є швидким, ретельнім та відкритим для родичів померлої особи, має вважатися ефективним.

21.01.2016 ЄСПЛ

Сіреджук проти України - Тривалий розгляд справи - порушення п. 1 ст. 6 Конвенції

У вказаній справі ЄСПЛ констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв’язку з тривалим розглядом національними судами (9 років та майже 9 місяців) справи

26.11.2015 ЄСПЛ

Басенко проти України - Про вимогу прозорості, оперативності та ефективності розслідувань за скаргами заявників на жорстоке поводження (побої)

Суд нагадує, що стаття 3 Конвенції вимагає від органів влади проведення ефективного розслідування стверджуваного жорстокого поводження, навіть якщо таке поводження мало місце з боку приватних осіб. Згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю Коли слідство призводить до вчинення процесуальних дій в національних судах, процесуальні вимоги статті 3 Конвенції виходять за рамки стадії досудового слідства - вимогам статті 3 Конвенції має відповідати все провадження в цілому, включаючи судовий розгляд по суті. Це означає, що національні суди за жодних обставин не повинні допускати випадків, за яких завдання тілесних і моральних страждань залишатиметься безкарним. Це важливо для забезпечення громадської впевненості у принципі верховенства права і його підтримки, а також у попередженні будь-яких ознак толерантності органів влади до незаконних дій або співучасті у них

12.11.2015 ЄСПЛ

Шульга проти України - Надмірно тривале досудове розсілдування, наяслідком якого стало закриття КП - порушення ст. 2 ЄКПЛ

Суд зауважує, що кримінальне провадження, в рамках якого заявник також подав цивільний позов, тривало вісім років та дев’ять місяців і було закрито на підставі висновку про невинуватість водія у ДТП зі смертельними наслідками, незважаючи на відсутність відповідного висновку експерта щодо цього. Хоча експертом було зазначено, що відсутність приборів освітлення і світлоповертачів на велосипеді дружини заявника була причиною зіткнення, у зв’язку з відсутністю належним чином отриманих доказів залишається нез’ясованим, чи було це головною або єдиною причиною ДТП. Отже, як видається, зі спливом майже дев’яти років та з огляду на постанову про закриття кримінальної справи у зв’язку з неефективністю розслідування, подання заявником цивільного позову стало марним

Суд доходить висновку, що було порушення процесуального аспекту статті 2 Конвенції.

07.05.2015 ЄСПЛ

Холодков і Холодкова проти України - Щодо ефективності та тривалості розслідування

Суд повторює, що обов’язок охороняти право на життя за статтею 2 Конвенції, взятий у поєднанні із загальним обов’язком держави за статтею 1 Конвенції «гарантувати кожному, хто перебуває під [її] юрисдикцією, права і свободи, визначені в… Конвенції», за своїм змістом вимагає проведення ефективного офіційного розслідування, якщо осіб було вбито у результаті застосування сили.

Будь-який недолік у розслідуванні, який підриває його здатність встановити причину смерті або винних осіб, ставитиме під сумнів дотримання цього стандарту.

Також існує вимога щодо оперативності та розумної швидкості, яка є безумовною у цьому контексті.

Станом на квітень 2013 року (майже через одинадцять років) кримінальна справа, спрямована на встановлення винних у насильницькій смерті сина заявників та притягнення їх до відповідальності, все ще знаходилася на розгляді суду першої інстанції. Відповідно Суд констатував порушення процесуального аспекту статті 2 Конвенції.

30.04.2015 ЄСПЛ

Бучинська проти України - Щодо надмірно тривалого проведення досудового розслідування

Розглядаючи матеріали справи з урахуванням своєї практики, Суд вважає, що у цій справі Уряд не надав достатніх аргументів для виправдання дванадцятирічної тривалості провадження. У зв’язку з цим Суд зазначає, що національні органи влади самі визнавали численні випадки бездіяльності та затримки, а також помилки у своїх листах до заявниці та дорученнях про повернення справи для подальшого розслідування після повторюваних постанов про зупинення досудового слідства або закриття кримінальної справи. Загалом, ґрунтуючись на матеріалах справи, Суд не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні замаху на життя заявниці. Констатовано порушення ст. 2 Конвенції

29.01.2015 ЄСПЛ

А.Н. проти України - Неналежне розслідування за скаргами заявника на жорстоке поводження

Суд встановив згідно з процесуальним аспектом статті 3 Конвенції, що національні органи влади не провели ефективне розслідування за скаргами заявника на жорстоке поводження і не забезпечили вжиття необхідних заходів для збору доказів у справі.

Зазначені недоліки становили порушення процесуального аспекту цього положення Конвенції.

27.11.2014 ЄСПЛ

Аднаралов проти України - Поверховість розслідування за скаргами на побої збоку правоохоронців

Розслідування серйозних скарг на жорстоке поводження має бути ретельним. Це означає, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з’ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз. Будь-який недолік розслідування, що стає на заваді встановленню причин тілесних ушкоджень та винних осіб, є загрозою недотримання цього стандарту.

У цій справі, зважаючи на серйозні недоліки (неналежна якість розслідування неодноразово визнавалася самими національними органами влади, і наслідком цього було повернення справи на додаткові перевірки та розслідування) та загальну тривалість розслідування (тривало понад десять років) Суд вважає, що національні органи влади не виконали свій обов’язок щодо ефективного розслідування скарг заявника на жорстоке поводження. Відповідно за цим пунктом також було порушення статті 3 Конвенції.

31.10.2013 ЄСПЛ

Тарасов проти України - Про вимогу прозорості, оперативності та ефективності розслідувань за скаргами заявників на жорстоке поводження (побої)

03.10.2013 ЄСПЛ

Юрій Ілларіонович Щокін проти України - Смерть під час перебування під вартою та неналежне розслідування в контексті порушення ст. ст. 2, 3 ЄКПЛ

ЄСПЛ визнав порушення статті 2 Конвенції в її матеріальному аспекті у зв’язку зі смертю Щ.О. під час перебування під вартою, а також статті 2 Конвенції в її процесуальному аспекті, оскільки розслідування обставин, які призвели до смерті сина заявника, не було проведено державними органами з належною ретельністю. Суд також визнав порушення статті 3 Конвенції в її матеріальному аспекті у зв’язку з катуванням, якого зазнав Щ.О. під час перебування під вартою та порушення статті 3 конвенції в її процесуальному аспекті, оскільки держава не провела повного та ефективного розслідування всіх обставин справи.

17.03.2011 ЄСПЛ

Бочаров проти України - Про вимогу прозорості, оперативності та ефективності розслідувань за скаргами заявників на жорстоке поводження (побої)

03.02.2011 ЄСПЛ

Душка проти України - тілесні ушкодження під час тримання під вартою. Неефективне розслідування скарг на жорстоке поводження

Висновку щодо порушення ст. 3 Конвенції в зв’язку з поганим поводженням з заявником ЄСПЛ дійшов з огляду на висновки лікарів щодо часу заподіяння тілесних ушкоджень, що збігався з часом перебування заявника під вартою, та з огляду на ненадання державою-відповідачем пояснень щодо причин їх виникнення. Крім того, ЄСПЛ вказав, що обставини справи свідчать, що правоохоронні органи використали адміністративний арешт заявника, щоб зламати опір та скористатись його уразливим станом для отримання зізнання у вчиненні злочину. Таку практику особливо з огляду на вік заявника (неповнолітній) ЄСПЛ визнав як нелюдське та таке, що принижує гідність, поводження.

ЄСПЛ встановив порушення cт. 3 Конвенції в зв’язку з не проведенням ефективного розслідування скарг заявника на погане поводження з огляду на те, що більше 3 років правоохоронні органи не могли встановити обставини, за яких заявник зазнав тілесних ушкоджень, та винних осіб.

18.12.2008 ЄСПЛ

Кац та інші проти України - Щодо ефективності розслідування в контексті порушення ст. 2 ЄКПЛ

27.07.2006 ЄСПЛ

Базоркіна проти Росії - Ефективне розслідування в аспекті застосування ст. 2, 13 ЄКПЛ.

Суд повторює, що вимоги статті 13 Конвенції є ширшими за зобов’язання держави за статтею 2 Конвенції про проведення ефективного розслідування.

Беручи до уваги надзвичайну важливість прав, гарантованих статтями 2 і 3 Конвенції, стаття 13 вимагає того, щоб на додаток до виплати компенсації було проведено ретельне та ефективне розслідування, здатне привести до встановлення та покарання винних у позбавленні життя і поводженні, яке порушує статтю 3, включаючи ефективний доступ заявника до процедури слідства з установлення винних у скоєнні злочину.

04.04.2006 ЄСПЛ

Сергій Шевченко проти України - Про ефективне розслідування та незалежність відповідальних за розслідування осіб

Якщо порушення права на життя або фізичну недоторканість спричинено не навмисно, позитивний обов’язок створити “ефективну судову систему” не передбачає обов’язкової вимоги порушити кримінальне провадження у кожній справі і може бути дотриманий, якщо жертвам доступні цивільні, адміністративні або навіть дисциплінарні засоби захисту. Проте, мінімальна вимога до такої системи полягає в тому, що особи, відповідальні за проведення слідства, мають бути незалежні від тих, які причетні до подій, які розслідуються. Мається на увазі ієрархічна або інституційна незалежність, а також практична незалежність.

Відповідно, система, яка вимагається статтею 2, має передбачати незалежне та безстороннє розслідування, яке відповідає певним мінімальним стандартам щодо ефективності. Таким чином, компетентні органи мають діяти з належною наполегливістю і за своєю ініціативою порушувати провадження, яке здатне по-перше, встановити обставини, за яких сталась подія, та недоліки діяльності системи; по-друге, встановити, хто саме з представників державних органів був причетний до події. Вимога щодо публічності також застосовується у цьому контексті

04.04.2006 ЄСПЛ

Сергій Шевченко проти України - Неефективне розслідування в контексті порушення ст. 2 ЄКПЛ

Суд дійшов висновку про порушення обов’язку держави-відповідача відповідно до статті 2 Конвенції в зв’язку з непроведенням ефективного та незалежного розслідування факту смерті особи та що розслідування не забезпечило достатню прозорість та захист інтересів найближчого родича (батька померлої особи).

13.12.2005 ЄСПЛ

«Риженков та Зайцев проти України» - Щодо ефективності розслідування

08.11.2005 ЄСПЛ

Гонгадзе проти України - Щодо ефективності розслідування в контексті порушення ст. 2 ЄКПЛ

Категорія «Щодо ефективності досудового розслідування» у ст.ст. 2, 36, 216 КПК а також модуль ЄСПЛ ст.ст. 2, 3, 6 ЄКПЛ.