У зв’язку зі зниженням температури повітря актуальнішою стає проблема безпечного виконання робіт на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях.
Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII, роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Температурний показник значно впливає на працездатність людини, низькі температури повітря у робочій зоні належать до фізичних шкідливих і небезпечних факторів. Роботи на вулиці за температури нижче -10°С шкідливі для людей, тож, відповідно, люди, виконуючи роботу за таких умов, мають отримати належний спеціальний одяг і взуття. За температури повітря, нижчої від -30 °С, клас умов праці визначається як «небезпечний». У таких умовах не допускається проведення робіт, крім невідкладних.
Найбільш схильні до впливу сезонних погодних умов такі види діяльності працівників:
- робота на відкритих майданчиках;
- робота у приміщеннях, які не обігріваються;
- робота, пов’язана з пересуванням до об’єкта (між об’єктами);
- обслуговування будь-якого об’єкта;
- охоронна діяльність тощо.
Законодавством передбачені певні обов’язки роботодавців щодо охорони праці, життя і здоров’я людей, створення безпечних умов праці під час холодів для працівників, які працюють або перебувають на відкритому повітрі – особливо при роботі на відкритих майданчиках.
Серед них: проведення медичних оглядів, надання перерв для обігрівання і відпочинку, припинення робіт за певних несприятливих погодних умов, забезпечення спеціальним одягом, спеціальним взуттям.
Згідно з вимогами ст. 168 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівникам, які працюють в холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалювальних приміщеннях, вантажникам та деяким іншим категоріям працівників у випадках, передбачених законодавством, надаються спеціальні перерви для обігрівання і відпочинку, які включаються у робочий час. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний обладнувати приміщення для обігрівання і відпочинку працівників.
Порядок надання перерв для обігріву і відпочинку регламентується колективним договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Працівникам, які працюють у несприятливих температурних умовах, видають безплатно за встановленими нормами спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту, що передбачено ст. 163 КЗпП.
Важливий захід запобігання травматизму — проведення на підприємствах позачергових інструктажів з охорони праці щодо безпечної поведінки у зимовий період для запобігання травмуванню та нещасним випадкам, надання першої допомоги при обмороженні.
Працівникам треба дбати про особисту безпеку: пересуватися тільки по тротуарах та пішохідних доріжках, вдягати зручне взуття на низьких підборах та неслизькій підошві, дивитися під ноги та обходити небезпечні місця, ходити не поспішаючи, якщо слизьку ділянку неможливо обійти, слід пересуватися по ній, імітуючи ходіння на лижах — невеликими кроками на напівзігнутих ногах, триматися подалі від будинків – ближче до середини тротуару з метою попередження травмування від падіння з даху снігу, бурульок тощо.
Нагадаємо про правила першої допомоги при обмороженні: потерпілого потрібно перенести в тепле приміщення, зняти з нього одяг, взуття та укрити його ковдрою, напоїти гарячим чаєм та терміново звернутися до лікаря. Ні в якому разі при обмороженні не можна розтирати снігом потерпілого. Не рекомендовано також тримати відморожені кінцівки в гарячій воді, біля відкритого вогню, батареї: чутливість таких уражених тканин знижена і можливий випадок додаткового ураження шкіри. Як і опіки, обморожені ділянки тіла не можна змазувати спиртовими розчинами, маслами та жирами.
