блог

Про правову конструкцію у кримінальному провадженні

 

Будь-яка правова конструкція існує лише настільки, наскільки вона витримує психологічний тиск учасників процесу.

Але у кримінальному провадженні діє і зворотне правило: правильно побудована правова конструкція здатна витримати навіть найскладнішу психологічну атаку.

Справжній секрет кримінальних справ полягає у взаємодії двох систем:

Щодо неналежності та недопустимості доказів у судовій справі

Верховний суд щодо неналежності та недопустимості  доказів у судовій справі

26 лютого 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справ № 916/4098/23 (ЄДРСРУ № 134423561) та  №  917/625/25 (ЄДРСРУ № 134265613) досліджував питання щодо неналежності та недопустимості  доказів у судовій справі.

Паранормальні судові здібності ККС ВС

 

У постанові у справі 462/3422/16-к від 19.03.26 колегія суддів ККС ВС зазначила наступне:

«Що стосується доводів адвоката про те, що прокурор не надав суду технічних носіїв інформації, які значаться додатками до протоколу НСРД, то слід зазначити, що КПК України не визначає переліку обов`язкових доказів, які необхідно надати суду у тому чи іншому провадженні, а надає можливість самостійно обирати та визначати якими доказами сторона обвинувачення буде обстоювати свою позицію та доводити винуватість особи в суді.

Чому матеріали НСРД не можуть бути доказами у дисциплінарних справах суддів?

 

Відповідь на це питання здавалась би очевидною, та головне в цьому, на мій погляд, — питання достовірності матеріалів НСРД.

До обвинувального вироку суду у кримінальному процесі, де кожний доказ, окрім іншого, перевіряється на таку властивість, як ДОСТОВІРНІСТЬ, достовірність кожного доказу є недоведеною, особливо якщо хтось вказує на недостовірність матеріалів НСРД. Відповідно постає питання: чи може теоретично ВРП перевіряти докази на достовірність, чи може призначати експертизи тощо? Зрозуміло, що ні!

ВРП:

• не є кримінальним судом

Окреме провадження, як спосіб встановлення фактів в судовому порядку

 

08 квітня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 274/5542/24, провадження № 61-15551св25 (ЄДРСРУ № 135515634) досліджував питання щодо загальних положень про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження, визначений главами 1 і 6 розділу ІV ЦПК України.

«RIDKODUBSKYY AND OTHERS V. UKRAINE»: рішення ЄСПЛ від 22 січня 2026 року

 

https://hudoc.echr.coe.int/ukr...

1. Формальність та повторюваність судової мотивації:

ЄСПЛ констатував, що національні суди України неодноразово використовували шаблонні, загальні та повторювані формулювання, без індивідуалізованої оцінки обставин конкретної справи та особи обвинуваченого.

Реформа ринку праці: нові правила гри для роботодавців, нові зони відповідальності для юристів

 

2025 рік добігає кінця, а разом з ним – звична українським роботодавцям, бухгалтерам та юристам модель роботи на ринку праці. 2026-й почнеться із впровадження низки конкретних механізмів захисту прав осіб з інвалідністю: квартальний норматив працевлаштування, цільовий внесок замість штрафів за невиконану квоту, нові інструменти підтримки ветеранів та «проактивна» робота служби зайнятості з безробітними.

Революція у строках кримінального провадження

 

Є, на мій погляд, дуже гарна новина щодо обрахунку строків кримінального провадження! І ця новина викладена в постанові ВС у справі № 363/4797/19 від 05.08.2025.

Що було раніше.

На практиці ми зіткнулися з ситуацією, коли після пред’явлення підозри у багатоепізодному кримінальному провадженні по злочину (епізоду) 1 особі 1, матеріали щодо неї були виділені в нове кримінальне провадження. Потім у первісному кримінальному провадженні було повідомлено про підозру особі 2 по злочину (епізоду) 2.

Верховний суд: право сторін відступати від змісту та умов типового договору

 

13 серпня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 914/2625/23 (ЄДРСРУ № 129576763) нагадав позицію стосовно відступу від типового договору.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема,  типового договору,  затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади,  коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Підписка на блог