1. Преамбула
Згідно з п.1 ст.370 КПК України «Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим».
2. Кого з нас не залишали на самоті з повним текстом ухвали, з якого мотиви прийнятого рішення незрозумілі? І як не дивно, на користь цієї ганебної практики начебто свідчить практика ЄСПЛ. Наведу одну з улюблених цитат суду:
З 18 травня ми починаємо жити по-новому - запрацює новий Закон № 3633 про мобілізацію - і всіх турбує питання: як він вплине на права та обов’язки військовозобов’язаних та їх роботодавців, а також які повноваження набувають працівники ТЦК та поліції в контексті реалізації нових «мобілізаційних» норм?
На практиці сторона обвинувачення після отримання дозволу на СДР змінює повідомлення про підозру та/або повідомляє про нову підозру, та не звертається знов за дозволом на СДР, вважаючи що діє попередній дозвіл. На мій погляд, це суперечить чинному законодавству України.
1. Згідно зі ч.1 ст.2971 КПК України спеціальне досудове розслідування здійснюється відносно підозрюваного. Тобто особа спочатку має бути повідомлена про підозру, а потім вже сторона обвинувачення має право звертатися за дозволом на СДР.
10 квітня 2024 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 454/1883/22, провадження № 14-117цс23 (ЄДРСРУ № 118486335) досліджував питання щодо надсилання судового рішення на (не) офіційну електронну адресу сторони процесу.
Відповідно до частин першої та п`ятої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Якщо справа розглядається у загальному суді, то клопотання адвоката на досудовому розслідуванні призначається до розгляду десь через 3-5 років, коли вже справа давно розглядається по суті, а судовий розгляд йде десятиріччями у зв’язку з занятістю суддів. Таким чином, щодо кримінальних справ, на сьогодні фактично є антикорупційна практика та більше нема жодної.
19 квітня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 927/1606/23 (ЄДРСРУ № 118482872) досліджував питання щодо тотожності термінів "фактична підстава позову" та "правова підстава позову".
Дивна думка сторони обвинувачення, що розмір застави не є надмірним, так як саме тому підозрюваний/обвинувачений не порушував покладені на нього обов’язки знайшла відповідне втілення у численних ухвалах слідчих суддів/судів. Таким чином, якщо:
- підозрюваний/обвинувачений не порушував покладені на нього обов’язки, то застава не є надмірною, а як раз виконує свою функцію
- підозрюваний/обвинувачений порушив покладені на нього обов’язки, то застава була замала, її потрібно стягнути до бюджету, та призначити більшу, чи тримання під вартою
Положення ст. 209 Кримінального кодексу України (далі – КК України), які встановлюють кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, були закріплені одночасно із прийняттям нової редакції Кримінального кодексу України у 2001 році. З цього часу стаття зазнала суттєвих змін та трансформацій. I.
Щодо повідомлення про підозру за ст. 209 КК України в «старої» редакції, що діяла до 28.04.2020
23 лютого 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/6833/23 (ЄДРСРУ № 117202907) досліджував питання щодо обов’язку надіслання копії апеляційної скарги з додатками заінтересованій особі, інтереси якої представляє орган прокуратури.
Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
