Є риторичне питання: чи може на копіях одного й того самого документа підпис особи змінюватися? «Ні», – скажете Ви, і прийдете (на думку ВАКС) до помилкового висновку.
Але все по порядку. У КП 28.02.2022 було подано клопотання про продовження строку досудового розслідування. Станом на 28.02.2022 жодній особі не було повідомлено про підозру. Відповідною ухвалою слідчого судді ВАКС від 10.03.2022 (на підставі згаданого клопотання) строк досудового розслідування було продовжено до 21.03.2023.
Однак у матеріалах справи є два таких клопотання, де підпис детектива ідеально, до мікрону, збігається, а підписи прокурора – різняться. Ця обставина викликала у захисту розумні сумніви, що один із примірників містить підроблений підпис прокурора, адже при повному співпадінні підписів детектива (копіюванні) мали б також збігатися і підписи прокурора. Очевидно, захист звернувся до суду з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи.
ВАКС виявив певну винахідливість, відмовляючи захисту. Відтак хочу поділитися з колегами тезами суду та своїми коментарями до них.
Що зазначає суд:
«Тобто, строк досудового розслідування у КП у період з 24 лютого 2022 року до 26 вересня 2023 року (дня повідомлення про підозру) в силу ч. 8 ст. 615 КПК України не зараховується до загального строку, передбаченого ст. 219 КПК України».
Коментар:
Частина 8 у ст. 615 КПК України з’явилася лише у редакції від 22.03.2022 року! Строк у КП попередньо було продовжено до 21.03.2022. Тобто до цієї дати строк досудового розслідування у провадженні, де жодній особі не було повідомлено про підозру, рахувався, і, відповідно, сплив би за день до внесення змін до КПК України. Сплив би, якби не ухвала слідчого судді про продовження строку досудового розслідування, ухвалена на підставі клопотання, достовірність якого викликає сумніви.
Але щоб відмовити захисту, шановний суд «вводить у дію» ч. 8 ст. 615 КПК України ще до того, як вона з’явилася у кодексі.
Що зазначає суд:
«У той же час, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України (в редакції станом на 26 вересня 2023 року – день повідомлення про підозру), строк досудового розслідування у цьому КП обчислюється з дня повідомлення про підозру…»
«Тобто, з урахуванням наведених норм КПК України, які підлягають застосуванню при обчисленні строку досудового розслідування у КП, обставини ухвалення судового рішення від 10 березня 2022 року не підлягають врахуванню».
Коментар:
Суд зазначає це для того, щоб провести думку: яка різниця, що було до 26 вересня 2023 року? Наразі діє редакція КПК України, згідно з якою строк досудового розслідування обраховується з дати повідомлення про підозру. Тобто строк КП не сплив би за жодних обставин. Але це не відповідає дійсності. Якби не сумнівне клопотання від 28.02.2022 та відповідна ухвала від 10.03.2022, строк досудового розслідування у вказаному КП сплив би 21.03.2022 року. І провадження мало б бути закрито!
Але за логікою суду – яка різниця, що колись підпис прокурора могли підробити, і на підставі цього отримали ухвалу? Наразі ж усе зі строками гаразд.
Що зазначає суд:
Колегія ВАКС посилається на постанову ВС від 18 лютого 2025 року у справі №495/263/17, де зазначено, що оцінювати з точки зору допустимості можливо лише докази, а не процесуальні документи (джерела отримання доказів).
Коментар:
З цим ніхто й не сперечався навіть до згаданої постанови ВС. Але підробка (наприклад) процесуального документа є очевидною підставою для визнання недопустимими доказів, здобутих завдяки такому документу. А тут узагалі мова про інше! Йдеться про те, що провадження мало бути закрито не пізніше 21.03.2022 року. До чого тут посилання на ВС та допустимість доказів?
Що зазначає суд:
«Колегія суддів звертає увагу, що прокурором надано два примірники, а не копії клопотання від 28 лютого 2022 року про продовження строку досудового розслідування у КП, які тотожні за змістом, а незначна відмінність рукописних підписів на них не є очевидним свідченням підробки такого документа».
Коментар:
Якщо це все ж таки копії – як змінювався підпис прокурора? А якщо це два примірники – як підпис детектива до мікрона співпадає за розташуванням та виконанням? Той факт, що це не є очевидним для колегії ВАКС, не робить ситуацію більш зрозумілою.
Що зазначає суд:
«Натомість, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи сторони захисту Особа не містить обґрунтування, для з’ясування яких саме обставин, у розумінні ст. 91 КПК України, необхідні спеціальні знання».
Коментар:
Без коментарів. (Смішно саме по собі).
