договірні зобов'язання

Рішення ВС у справі № 910/11759/22 від 17.09.2024 https://t1p.de/xl7rm

У касаційній скарзі ТОВ вказувало, що пункт договору суперечить ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки законодавцем у цій ст. чітко визначено, що боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти, а не відсотки, як зазначено в оспорюваному пункті Договору.

Рішення ВС у справі № 910/18719/21 від 21.02.2024 https://u.to/8oy-IA

Суди розглядали справу про визнання недійсним публічного інвестиційного аукціону, протоколу, визнання недійсним інвестиційного договору. При розглядя справи в суді касаційної інстанції постало питання про правову природу інвестиційного договору.

Відповідач не заперечував правомірність застосування позивачем положень ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин, що є усталеним у судовій практиці.

Спір між сторонами існував лише щодо правильного визначення початку періоду прострочення: від моменту отримання грошових коштів відповідачем без належної правової підстави або з дати набрання законної сили постановою апеляційного суду, якою встановлений факт безпідставності отримання коштів.

Особливості визнання недійсним договорів відступлення права вимоги за кредитним та іпотечними договорами

27 грудня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 731/498/20, провадження № 61-8328св23 (ЄДРСРУ № 116046301) досліджував питання щодо визнання недійсним договору відступлення права вимоги за кредитним та іпотечними договорами.

Передбачений ч. 3 ст.216 ГК України принцип неприпустимості застереження у господарському договорі щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції не слід тлумачити виключно у зв`язку з приписами Закону № 3390-VI «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції».

Зазначений принцип поширює дію на ширше коло відносин, ніж те, яке регулює цей Закон, і стосується як виробників продукції, так і її продавців, про що прямо вказано в абзаці четвертому частини третьої статті 216 ГК України.

Особливості визнання правочину недійсним, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах

Встановлення факту непідписання договору без проведення судово-почеркознавчої експертизи

Суди попередніх інстанцій виснували, що додаткова угода є невід`ємною частиною інвестиційного договору, а не договором купівлі-продажу, а тому не потребує нотаріального оформлення.

Вказуючи на помилковість таких висновків, ВПВС у постанові від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/114228694 зазначила, що правова природа договору має визначатись з огляду на його зміст.

Рішення ВС у справі № 824/45/23 від 17.08.2023 https://cutt.ly/bwQyBRvn

Колегія суддів ВС, направляючи справу до ВПВС, стверджувала про наявність двох взаємовиключних підходів до тлумачення та застосування статті 241 ЦК України.

Перший підхід - перевищення повноважень представником зумовлює оспорюваність правочину, вчиненого з перевищенням повноважень.

Другий підхід - перевищення повноважень представником без їх схвалення особою, яку представляють, призводить лишень до констатації неукладеності договору. Неукладений договір не може бути визнаний недійсним.