Право власності відчужувача спірного майна виникло у звязку з отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом як членом сімї померлої особи. При цьому факт належності до сімї померлої особи було встановлено у подальшому скасованим рішенням суду про встановлення факту спільного проживання однією сімєю, що зумовило розгляд судом віндикаційного позову про витребувати квартири на підставі ст. 388 ЦК України.
ВПВС в постанові від 14.12.2022 у справі № 461/12525/15-ц https://reyestr.court.gov.ua/Review/109046336 зазначила, що скасування судового рішення та відмова в позові, пов`язаного зі встановленням наявності підстав для спадкування, свідчить про відсутність у зацікавленої особи підстав для спадкування.
Відповідно свідоцтво про право на спадщину за законом підлягає скасуванню, оскільки продавець, якому воно видане, не мав права на спадкування.
Водночас ВПВС не вбачала підстав для відступу від сформованого раніше правового висновку, що скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, але його скасування саме по собі (тобто без встановлення інших обставин, що, зокрема, можуть підтверджувати недобросовісність дій, які були вчинені на підставі цього рішення) не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінились чи припинились на підставі відповідного рішення.
Тому суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи дійти висновку про наявність підстав для втручання у мирне володіння майном, а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням.
Такими обставинами можуть бути, зокрема, підстави та процедури набуття майна добросовісним набувачем, порівняльна вартість цього майна з майновим станом особи, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна тощо.
