Судовий контроль при оцінці рішень (дій, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень під час виконання ним дискреційних повноважень є обмеженим та за загальним правилом національні суди повинні утримуватися від перевірки доцільності таких рішень (дій, бездіяльності). Водночас суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у рішенні суб`єкта владних повноважень висновки щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити викладені в рішенні підстави його прийняття, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору. При цьому суд не вправі змінювати підстави застосування правових наслідків, визначених рішенням суб`єкта владних повноважень і зазначених у такому рішенні, навіть якщо такі підстави фактично мають місце.
ВРП визнала правильною оцінку дисциплінарного органу діяння судді щодо невжиття ним заходів для розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, що призвело до порушення строку його (клопотання) розгляду та стало підставою для звільнення обвинувачуваного з-під варти, а також поставило під загрозу виконання завдань кримінального провадження.
ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/118601111 від 11.04.2024 у справі № 990SCGC/6/23 дійшла висновку, що оскаржене рішення ВРП не відповідає такому критерію правомірності рішення суб’єкта владних повноважень, як обґрунтованість.
Адже суддя був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення норм процесуального права щодо розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого у кримінальному провадженні без урахування встановленої у дисциплінарному провадженні тієї обставини, що клопотання надійшло до суду під час перебування судді у відпустці. Обставини, які б свідчили про обізнаність судді щодо цього клопотання, в дисциплінарному провадженні не встановлені.
