ВПВС в постанові від 23.11.2022 у справі № 2318/1249/2012 https://reyestr.court.gov.ua/Review/107805167 взяла до уваги, що заявник подав заяву про перегляд судових рішень поза межами десятирічного строку з дня набрання законної сили ухвалою суду касаційної інстанції. Однак вважала, що належне виконання рішення ЄСПЛ зумовлює необхідність ухвалення рішення за вказаною заявою.
Було зауважено, що ані стаття 46 Конвенції, ані Закон № 3477-IV не ставлять обов`язок держави виконати чинне рішення ЄСПЛ у залежність від строку, що минув з дня набрання рішенням національного суду законної сили.
Рішення ЄСПЛ, яке стало підставою для звернення заявника із заявою про перегляд судових рішень, набуло статусу остаточного після спливу десятирічного строку з дня набрання законної сили рішеннями національних судів. Отже, сплив такого строку не пов`язаний із несвоєчасним вчиненням заявником дій щодо звернення до національного суду з відповідною заявою, а зумовлений тривалим розглядом справи в ЄСПЛ. Тому пропуск десятирічного строку для звернення із заявою про перегляд судових рішень не можна ставити у вину заявникові.
ВПВС взяла до уваги конкретні обставини цієї справи, встановлені ЄСПЛ порушення Конвенції та необхідність відновити настільки, наскільки це можливо, попереднє юридичне становище заявника. Враховано, що наслідки констатованого у рішенні ЄСПЛ порушення прав заявника досі впливають на його права. Такі наслідки не можна виправити інакше, ніж через повторний розгляд справи.
З огляду на вказане ВПВС вважала за необхідне розглянути заяву про перегляд судових рішень, незважаючи на сплив встановленого процесуальним законом десятирічного строку з дня набрання законної сили ухвалою суду касаційної інстанції.