Ухвалою від 15 березня 2023 року Велика Палата Верховного Суду у справі 916/3027/21 призначила справу до розгляду на 05 квітня 2023 року у порядку письмового провадження. Серед іншого, як слідує з ухвали, ВП ВС планує надати відповідь на наступні питання:
ВС вважав за необхідне відступити від категоричних висновків, викладених у постанові ВПВС від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, шляхом уточнення цих висновків щодо належного (ефективного) способу захисту прав іпотекодержателя у випадку переходу права власності на предмет іпотеки до інших осіб за час відсутності зареєстрованих відомостей про чинність іпотеки, з урахуванням змін, внесених до ч. 3 ст.
Рішення ВС у справі № 710/417/21 від 17.03.2023 https://cutt.ly/V4Pmr02
ВС вважає за необхідне відступити від своїх висновків про те, що роздруківки електронного листування не можуть бути прийняті як належні та допустимі докази.
Так у справі № 643/6581/19 посилання на роздруківки листування у «Viber» не було визнано належним та допустимим доказом на підтвердження укладення договору найму житла.
Хочу висловити свою окрему думку на Постанову Великої Палати Верховного Суду (далі - ВП ВС) у справі 925/556/21 від 01.03.23, так як вважаю, що шановна Велика Палата ВС припустилась певних помилок – як стосовно ЮРИСДИКЦІЇ, так і стосовно ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ КОНТРОЛЮЮЧИМ ОРГАНОМ.
Звернемося до Постанови ВП ВС:
1. Короткий зміст позовних вимог
ВПВС у постанові від 16.03.2023 у справі № 9901/494/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109675218 нагадала, що право на оскарження індивідуального акта суб'єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.
Рішення ВС у справі № 826/719/17 від 27.12.2022 https://cutt.ly/J4gyGBc
За загальним правилом, коли оскаржуються акти органу державної влади, до переліку яких належить і оскаржуваний акт Президента України, національні суди в межах адміністративного судочинства мають проконтролювати, чи не є викладені в акті висновки щодо обставин у справі довільними та нераціональними; бездоказовими, необґрунтованими, незацікавленими або помилковими щодо фактів.
Суди повинні досліджувати такі акти, якщо їхня об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.
Рішення ВС у справі № 183/2118/22 від 28.02.2023 https://cutt.ly/84sYp7V
У цій справі апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу суду про відмову в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого. Своє рішення суд мотивував тим, що ст.392 КПК України не передбачено окремого оскарження зазначеної ухвали суду.
За змістом припису п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України учасник справи не має права на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції у частині, яку він не оскаржував в апеляційному порядку.
