Колегія суддів КГС у складі ВС вважає, що факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки орендарем щодо сплати орендної плати є вичерпною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість чи ні, і той факт, що орендар сплатив усю суму заборгованості до моменту пред’явлення позову, не має правового значення.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначено через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, і це відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України віднесено, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Таким чином, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, висловлений ВПВС у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 правовий висновок призводить до постання питання доцільності встановлення поряд з обставинами наявності / відсутності факту порушення умов договору оренди землі у виді систематичного невнесення орендної плати також обставин наявності / відсутності критерію істотності цього порушення у розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України.
Погоджуючись з наведеним обґрунтованням необхідності розгляду питання щодо відступу від своїх висновків, викладених у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, ВПВС 22.05.2024 постановила ухвалу https://reyestr.court.gov.ua/Review/119265165 про прийняття справи № 918/391/23 до розгляду.
