ВПВС вказала на наявність сформованих нею правових висновків щодо розмежування юрисдикційності подібних спорів. Зокрема у пунктах 53-54 постанови від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18 визначно, що за правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору (контракту) з підстав, передбачених КЗпП України, крім припинення повноважень посадових осіб (п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України).
До юрисдикції ж господарського суду належать спори, в яких позивач, відсторонений від посади керівника юридичної особи (її виконавчого органу), або позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за ч. 3 ст. 99 ЦК України, п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, оспорює законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого відсторонення або звільнення (припинення повноважень).
Крім того, у постанові від 29.05.2019 у справі № 452/970/17 ВПВС виснувала, що, якщо позивач оскаржує наказ про його звільнення, насамперед, через порушення його трудових прав як працівника і ці вимоги тісно пов`язані з вимогами щодо визнання звільнення позивача незаконним, тому відсутні підстави вважати, що такий спір належить розглядати в порядку господарського судочинства.
Зважаючи на сформований у зазначених постановах висновок щодо питання юрисдикціїності спору, пронезгоду із яким ВС не зазначає, ВПВС 25.05.2023 постановила ухвалу https://reyestr.court.gov.ua/Review/111170835 про повернення справи № 748/1995/22 на розгляд до ВС.
