Про залучення Нацполіції до процесу розшуку ухилянтів, рорзслідування відповідних проваджень та кількість вироків за ухилення від призову на військову службу і мобілізацію розповів перший заступник голови Нацполіції Максим Цуцкірідзе в інтерв'ю виданню Цензор.нет.
"Ухилення від призову і мобілізації – це чітко наша підслідність, наш функціонал." - зазначив Максим Цуцкірідзе.
Він зауважив, що ці кримінальні провадження розпочинаються за ініціативою територіальних центрів комплектування, тому що поліція не може знати, хто ухилився, не відреагував на повістку, чи хто не з’явився вже після проходження ВЛК. Тому виключно після того, як надходять від ТЦК списки таких осіб, поліція починаємо працювати.
З цього приводу, зокрема, було проведено наради з представниками Міноборони і затверджено спільні алгоритми роботи.
Що стосується статистики то, як зазначив перший заступник голови Нацполіції, наразі розслідується близько 9400 проваджень щодо ухилення від мобілізації. До суду скеровано 2600 проваджень.
В судах, із-за великого навантаження такі справи розглядаються повільно, але вже є вироки - в 2022 році винесено 250 вироків, в 2023 – близько 300.
Найбільша кількість кримінальних проваджень по ухиленню від мобілізації розслідується у прикордонних областях – Одеська, Закарпатська, Львівська, Чернівецька.
"Якщо аналізувати ті вироки, які вже є, то в переважній більшості чоловіки, які ухиляються від мобілізації отримують умовні терміни покарання. Суди враховують моральний стан, якісь етичні речі, наявність родичів, які знаходяться на утриманні цих людей, дітей, їхні аргументи щодо непридатності до служби, хоча медична комісія надає довідку, що він придатний" - розповів Цуцкірідзе.
Але, як він додає, тут ще треба розподіляти, коли настає сам момент ухилення. Якщо це перша повістка і чоловік просто не з’явився треба з’ясувати, чому так сталося. Бо багато внутрішньо переміщених осіб і довести, що така людина отримала повістку надзвичайно складно. А також, що був умисел направлений на ухилення від мобілізації.
В таких справах поліція встановлює, чи було відомо людині про повістку чи ні. Наприклад, свідчення сусідів чи родичів теж слугують в деяких випадках доказами того, що особа була усвідомлена про те, що повинна з’явитись до ТЦК і мобілізуватись.
Максим Цуцкірідзе звернув увагу, що навіть після отримання умовного терміну покарання ці чоловіки і надалі підлягають мобілізації - умовний термін більше про те, що якщо людина вчинить повторно те саме, то тоді вже буде реальний строк.
І також, наявність досудового розслідування чи навіть підозри - це не привід не служити. Як зазначив перший заступник голови Нацполіції треба дивитись на те, який запобіжний захід обраний під час розслідування і чи не буде він обмежувати людину в пересуванні.
Щодо засобів безпосереднього розшуку ухилянтів правоохоронець розповів, що при наявності кримінального провадження проводиться весь комплекс слідчих і негласних слідчих розшукових дій - від банальних допитів оточення розшукуваної людини до оперативних заходів, які стосуються і телефонів, і відкритого пересування на автомобілях (програма "Безпечне місто"), і т.д..
Максим Цуцкірідзе наголосив і на проблематиці роботи медичних комісій.
Зокрема, проводиться колосальна робота по перевірці раніше наданих довідок ВЛК. Вилучено 45 тисяч медичних справ, які будуть ретельно перевірятися спільно з ВЛК областей і МСЕК вже на найвищому рівні. Є вже відповідні напрацювання по скасуванню виданих раніше документів. Тільки в результаті запитів правоохоронців центральною ВЛК та ВЛК в регіонах 7,5 тисяч довідок про непридатність залишено в силі, а 1200 скасовано.
Окрім того, 21 тисячу медико-експертних справ про встановлення інвалідності направлено до МСЕК. З них - 6,3 тисячі було визнано сумнівними і направлено на повторний розгляд.
З іншої сторони Цуцкірідзе повідомив і про наявність випадків, коли людина дійсно не може служити за станом здоров'я, а її комісія визнає придатною. В разі звернення до поліції такі випадки теж розслідуються.
