З 10 серпня змінюються підходи до організації роботи фрілансерів. Відтепер особи, які звикли виконувати завдання одразу для декількох замовників за цивільно-правовими угодами, отримали право оформлюватися на умовах трудових договорів з нефіксованим робочим часом.
Новий тип договорів може зацікавити як працівників, так і роботодавців, враховуючи одразу декілька переваг:
1. Роботодавець отримує право надавати роботу працівнику лише тоді, коли її виконання йому потрібно. Натомість працівник отримує можливість виконувати її у зручний для себе час з урахуванням наперед визначених договором інтервалів (базових годин та днів).
Звертаємо увагу, що кількість базових годин, під час яких роботодавці можуть вимагати працювати, обмежена законом 40 годинами на тиждень, а кількість базових днів - 6 днями на тиждень.
2. Працівнику гарантується виплата заробітної плати за фактично відпрацьований час, однак НЕ менше ніж за 32 години за місяць, навіть якщо завдань від роботодавця не буде. При цьому страхові внески сплачуються у повному розмірі, і відповідне «іде» стаж.
3. За згодою працівник може виконувати надурочну роботу за межами 40 годин або 6 днів на тиждень із оплатою у подвійному розмірі.
4. Роботодавець НЕ може забороняти або перешкоджати працівникові виконувати роботу за трудовими договорами з іншими роботодавцями. Виконання роботи на умовах нефіксованого робочого часу НЕ тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
5. Договором закріплюється спосіб та строки повідомлення роботодавцем - про початок виконання роботи, а працівником - про готовність приступити до роботи або відмову від її виконання. Відмовитися, зокрема, можна, якщо:
- роботодавець вимагає виконання роботи поза межами базових днів та годин, визначених трудовим договором;
- працівнику повідомлено про наявність роботи із порушенням строків, передбачених у договорі;
- працівник тимчасово непрацездатний або виконує державні або громадські обов’язки
Звертаємо увагу, що за інших обставин відмова від виконання роботи у базові дні та години, визначені договором, є підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
6. У трудовому договорі можуть встановлюватися додаткові підстави для його припинення, які повинні бути пов'язані із здібностями чи поведінкою працівника або іншими причинами економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру.
7. Працівник, який відпрацював понад 12 місяців, має право вимагати від роботодавця укладення строкового або безстрокового трудового договору на умовах загальновстановленого у роботодавця графіка роботи з відповідною оплатою праці. Роботодавець у свою чергу зобов’язаний протягом 15 календарних днів з дня звернення працівника укласти з ним такий договір або надати письмову обґрунтовану відмову. В останньому випадку працівник, якому відмовлено, може повторно звернутися з аналогічною вимогою НЕ раніше ніж через 90 днів з дня отримання відповіді роботодавця.
Звертаємо увагу, що кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця НЕ може перевищувати 10% загальної кількості трудових договорів, стороною яких він є. При цьому, якщо у роботодавця працює менше 10 працівників, він має право укласти лише 1 трудовий договір із нефіксованим робочим часом.
Порушення цього обмеження, а також відсутність належного обліку робочого часу вважається підставою для накладення штрафу у розмірі 3-х мінімальних заробітних плат за кожного працівника. Крім того, «штрафні» 10 мінімальних заробітних плат за кожного працівника доведеться сплатити у разі підміни звичайних трудових договорів договорами з нефіксованим робочим часом.
