Через порушення функцій організму внаслідок хвороби чи травми деякі люди з інвалідністю не можуть пересуватися і обслуговувати себе і потребують стороннього догляду.
Хто потребує такого догляду роз'яснили у Міністерстві охорони здоров'я України.
Людям з інвалідністю I групи такий догляд призначають медико-соціальні експертні комісії в обов’язковому порядку через виключно високий ступінь втрати здоров’я, який спричиняє виникнення такої потреби (форма 157-1/0, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України 30.07.2012 № 577). Ця норма стосується як людей I групи інвалідності категорії А, що фактично не здатні до самообслуговування, так і людей I групи інвалідності категорії В, які частково можуть обслуговувати себе.
У всіх інших випадках потребу у постійному сторонньому догляді визначають лікуючі лікарі та лікарсько-консультативні комісії. Їхні рішення повинні бути підтверджені відповідними висновками.
Зокрема, сторонній догляд призначають у таких випадках:
- людям з порушенням функцій організму внаслідок невиліковної хвороби, через які вона не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися (форма 080-4/о);
- громадянам похилого віку з когнітивними порушеннями, внаслідок яких вони потребують постійного догляду (форма 080-2/о);
- людям з інвалідністю I чи II групи, що виникла внаслідок психічного розладу (за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.07.2013 № 667).
Які є критерії встановлення інвалідності?
I, II чи III групу інвалідності встановлюють з огляду на те, наскільки порушені функції органів і систем організму людини та обмежена її життєдіяльність. Порушення можуть бути спричинені захворюваннями, бути наслідком травм або вродженими вадами.
I група інвалідності (підгрупи А і Б)
Люди з І групою інвалідності мають найважчий стан здоровʼя: вони не здатні до самообслуговування або можуть виконувати лише окремі його елементи, потребують постійного стороннього нагляду/догляду/допомоги.
Критерії встановлення I групи інвалідності – це нездатність до:
- самообслуговування,
- самостійного пересування,
- орієнтації (дезорієнтація),
- спілкування,
- контролювання своєї поведінки,
- навчання тощо.
ІI група інвалідності
Особи, яким встановлено II групи інвалідності, зазвичай мають значне обмеження життєдіяльності, проте можуть обслуговувати себе самі та не потребують постійного нагляду/догляду або допомоги.
До критеріїв встановлення II групи інвалідності належать значні обмеження:
- самообслуговування (людина не може обходитися без допоміжних засобів або допомоги інших осіб),
- самостійного пересування,
- здібності до навчання, роботи, орієнтації або до спілкування,
- здатності частково чи повністю контролювати свою поведінку.
ІIІ група інвалідності
Люди з III групою інвалідності мають помірні функціональні порушення й обмеження життєдіяльності. Вони потребують соціальної допомоги і соціального захисту.
Критеріями для встановлення III групи інвалідності є обмеження:
- самообслуговування (людина потребує використання допоміжних засобів);
- самостійного пересування (пересування з великою втратою часу);
- навчання (можуть навчатися у закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу або за допомоги інших осіб);
- праці (частково втрачають можливість для повноцінної трудової діяльності);
- орієнтації, спілкування;
- контролювання поведінки (частково контролюють в особливих умовах).
Особи з інвалідністю III групи можуть навчатися та працювати, однак за умови забезпечення їх засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, проходження реабілітації.
Також питання встановлення інвалідності регламентується постановою КМУ №10 від 21.01.2015 р. Вона містить чіткий перелік станів, за яких група інвалідності встановлюється довічно.
Крім того, звертаємо увагу, що відповідно до ст. 7 ЗУ про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні, військовослужбовцям, які отримали поранення, каліцтво, що призвело до ампутаційного дефекту, інвалідність встановлюється безстроково та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв. Переогляд таким особам здійснюється на підставі особистої заяви особи з інвалідністю/її законного представника або за рішенням суду.
Рішення про встановлення тієї чи іншої групи інвалідності ухвалюється на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.
Якщо під час проходження МСЕК ваші права чи інтереси порушуються, або у вас вимагають гроші за проходження медико-соціальної експертизи, звертайтесь на «гарячу лінію» МОЗ за номером телефону 0 800 60 20 19.
