Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк пояснила, коли можуть відмовити в компенсації за зруйноване або пошкоджене внаслідок російської збройної агресії житло, навіть якщо це підтвердила відповідна комісія і воно внесено до Держреєстру речових прав.
Як пише UA NEWS, з посиланням на Шуляк, йдеться про випадки, коли громадянин добровільно співпрацював з окупантами або є громадянином рф. Такі особи не мають жодного шансу отримати виплати, навіть якщо їхнє житло зруйновано вщент, вони не зможуть подати заяву.
«З точки зору отримання компенсації за житло — це питання зовсім не делікатне. Тут однозначна відповідь: такі люди нічого не будуть отримувати від держави Україна. Ні в межах програми єВідновлення, ні в межах інших компенсаційних механізмів», —пояснила Олена Шуляк.
Відповідні обмеження прямо прописані в законі, який регулює компенсаційні виплати, тому особи, які співпрацювали з окупаційними адміністраціями або іншим чином діяли проти інтересів України, не можуть навіть подавати заяви.
В Україні вже фіксували такі випадки.
Так, на Харківщині намагалися отримати компенсацію особи, які виїхали на тимчасово окуповану територію, але претендували на відшкодування за пошкоджене житло на підконтрольній території.
«Комісії при органах місцевого самоврядування, особливо в сільській місцевості, чітко знають, де хто перебуває. І навіть коли приходили такі заяви, комісії їх блокували, бо знали: людина перебуває на території ворожої держави. Такі заяви просто йшли в смітник», — розповіла народна депутатка.
Також були й інші кейси. Наприклад, коли власником житла є громадянин рф, навіть якщо така власність є спільною й частка належить громадянину України.
Шуляк зазначила, що право на компенсацію мають винятково громадяни України, які:
- є офіційними власниками пошкодженого або зруйнованого житла;
- не мають судимостей за колабораціонізм, держзраду чи інші злочини проти держави;
- не співпрацювали з окупантами;
- чиє житло внесено у Державний реєстр речових прав.
«Навіть сам механізм компенсації передбачає перевірку на судимість — подається відповідна довідка. Нас критикують, що через це процес затягується, але це єдиний спосіб захистити систему від зловживань», — пояснила нардепка.
Україна має право захищати себе не лише на полі бою, а й у правовій площині, тому слід чітко розуміти, що допомога надається тим, хто залишився з Україною, а не тим, хто працює проти неї.
Крім того, депутат пояснила, що громадянам можуть відмовляти і з інших причин. Зокрема, через надання недостовірної інформації про ступінь пошкодження житла, відсутність нерухомості в Держреєстрі речових прав та у випадках, коли йдеться про місця загального користування, наприклад, загальні простори в багатоповерхівках.
Ще один доволі поширений варіант відмови - коли сам заявник відмовляється від компенсації в очікуванні запуску наступних етапів програми. Наприклад, якщо зруйноване житло розташоване на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).
«Уряд і досі не розширив єВідновлення для житла, розташованого на ТОТ. Для цього необхідно було ухвалити відповідне рішення у вигляді конкретної постанови. Запит на запуск цього етапу програми колосальний, але попри наші численні рекомендації, уряд зволікає. Втім, маю надію, що незабаром це може статися, оскільки нещодавно з Банком розвитку Ради Європи було підписано угоду про виділення 80 млн євро для запуску механізму компенсацій людям із тимчасово окупованих територіях», — наголосила Олена Шуляк.
Вона додала, що певний оптимізм надає те, що дистанційно обстежувати житло відтепер можна і на прифронтових територіях, однак, на ТОТ це поки не розповсюджується.
