Раніше ми вже писали про базу даних, через яку копи перевірять осіб за різними фактами їх біографії - ця база називається «АРМОР». Це інформаційно-пошукова система, «автоматизоване робоче місце оперативного робітника», де зібрано деякі відомості про громадян з щонайменше 19 інформаційних систем, зокрема:
- АІС «Особа» – для обліку осіб криміногенних категорій, використовується для проведення оперативно-розшукових дій;
- АІС «Нерозкриті злочини» – використовується для отримання інформації про ідентичні нерозкриті злочини за їх описом;
- АІС «Ф-26» – облік осіб, які відбули покарання;
- АІС «Арсенал», АІС «Зброя мисливців» тощо.
Завдяки інформації з цієї бази у поліцейського складається портрет потенційного підозрюваного порушника.
Яким чином ця база даних має відношення до так званих "ухилянтів" та як і на яких підставах її використовують співробітники ТЦК розбирався "Адвокат права".
Про "ловлю ухилянтів"
Почнемо з того, що особи, які не з’явилися за повісткою до ТЦК не є ухилянтами без рішення суду, але якщо ви не прийшли до військкомату – вас внесли до «АРМОР». Внесли незаконно - вважає "Адвокат права".
Поліція засобами інформаційно-комунікаційної системи наповнює та підтримує в актуальному стані реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється поліцією (пункт 8 частини 1 статті 26 Закону України «Про Національну поліцію»).
Саме поліцією, а не ТЦК - це принципово важливо!
Тепер зауважимо, що ТЦК та СП мають право розглядати справи та накладати стягнення (інакше кажучи - штрафувати) за трьома статтями КУпАП, зокрема й за статтею 210-1 КУпАП.
Саме ТЦК здійснює розгляд справи за статтею 210-1 КУпАП, а не поліція!
Виникає питання про законність внесення відомостей до «АРМОР» копами на «прохання» ТЦК.
Положення про Інтегровану інформаційно-пошукову систему органів внутрішніх справ України 2009 року втратило чинність у 2022 році.
Чинним наразі є Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» і якоїсь конкретики щодо ТЦК там немає. Тому, керуючись законом про Нацполіцію, а також імперативним методом правового регулювання, відповідно до якого органи влади чинять лише те, що прямо передбачено законодавством, внесення щодо особи відомостей в «АРМОР» на прохання ТЦК є незаконним.
Поліцейські можуть вносити в «АРМОР» лише відомості стосовно осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється Нацполіцією.
Але ж представники ТЦК пишуть «листи щастя» копам з проханнями внести персональні дані про осіб до «АРМОР». Мережею шириться інформація про те, що копи вже неохоче реагують на такі звернення від ТЦК та просять хоч якийсь доказ щодо вручення повістки «ухилянту».
А знаєте, чому? Тому що є судова практика, яка визнає такі дії правоохоронців неправомірними.
Фабула справи
30 серпня 2023 року, особа перебуваючи на певній вулиці не виконала законну вимогу працівника поліції про законне затримання, чинила пасивний, а потім активний опір щодо вчинення та розшуку за ст. 210-1 КУпАП, чим вчинила злісну непокору.
Почнемо з кінця...
Провадження у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності суд закрив. Розгляд справи був щодо злісної непокори, але Крижопільський районний суд створив відповідну практику.
У ході розгляду справи було переглянуто відео з бодікамер копів, де останні вимагають від особи проїхати до відділку, посилаючись на те, що той перебуває у розшуку за ст. 210-1 КУпАП, а саме за ухилення від мобілізації.
Підтверджувальних документів на його вимогу надано не було, а просто повідомлення, що інформація щодо розшуку міститься в планшеті, тобто в базі «АРМОР».
Особа законно відмовилася їхати, повідомивши, що не вчиняла правопорушення та чекатиме адвоката, але копи застосували кайданки, доставили до відділення та склали протокол про затримання.
Отже, інформація з бази «АРМОР» не може слугувати доказом провини та, відповідно, розшуку.
