Сьогодні ми зануримося ще глибше у розуміння Методики визначення заборгованості з різниці в тарифах затвердженної Постановою кабінету міністрів від 15 вересня 2021 р. № 977.
Цей документ є ключовим для врегулювання фінансових взаємин у сфері комунальних послуг і має прямий вплив на стабільність роботи підприємств та вартість послуг для споживачів. Розглянемо кожен аспект максимально детально.
1. Загальні положення: Основа розуміння.
Ця Методика – це не просто папірець, а чіткий порядок визначення боргу, що накопичився через різницю між фактичною вартістю комунальних послуг та затвердженими тарифами. Йдеться про широкий спектр послуг:
- Теплова енергія: Виробництво, транспортування та постачання. Це стосується як традиційних джерел, так і енергії, виробленої з альтернативних джерел (сонце, біомаса тощо).
- Централізоване опалення та постачання гарячої води: Послуги, що безпосередньо надходять до наших домівок.
- Послуги з постачання теплової енергії та гарячої води: Цей пункт також охоплює випадки, коли змінюється постачальник послуг або відбувається правонаступництво (наприклад, реорганізація підприємства).
- Холодна вода та водовідведення: Як централізоване (від водоканалу до будинку), так і з використанням внутрішньобудинкових систем.
Суть проблеми: Підприємство несе певні витрати на виробництво та доставку послуги. Однак тарифи, які затверджуються органами державної влади або місцевого самоврядування, можуть бути нижчими за ці фактичні витрати.
Ця невідповідність і формує заборгованість, яка є предметом цієї Методики.
2. Сфера застосування: Хто і для кого?
Методика застосовується до суб'єктів господарювання, які надають комунальні послуги:
- Теплопостачальні та теплогенеруючі організації: Ті, що виробляють тепло і доставляють його.
- Підприємства централізованого водопостачання та водовідведення: Водоканали, які забезпечують нас водою та каналізацією.
Ці підприємства надають послуги широкому колу споживачів:
- Населенню: Ми з вами.
- Організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів: Школи, лікарні, дитячі садки, державні та комунальні установи.
- Релігійним організаціям: Церкви, храми тощо.
- Іншим споживачам: Інші юридичні та фізичні особи, які отримують ці послуги.
- Іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення: Це означає, що Методика охоплює і взаєморозрахунки між самими комунальними підприємствами, якщо одне постачає ресурс іншому, а те вже – кінцевому споживачу.
Ключове виключення (важливо!): Методика не застосовується для визначення витрат, понесених внаслідок воєнних дій. Це означає, що збитки від руйнувань, зменшення кількості абонентів або зниження оплати, що виникли з 1 лютого 2022 року і до шести місяців після скасування воєнного стану, не входять до цієї заборгованості з різниці в тарифах. Ці втрати потребують іншого механізму компенсації.
3. Термінологія: Розшифровуємо "офіційну мову".
- "Уповноважені органи": Це органи державної влади або місцевого самоврядування, які мають право встановлювати тарифи на теплову енергію та комунальні послуги. Наприклад, НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) або місцеві ради.
- Інші терміни: Використовуються у значенні, визначеному профільними Законами України: "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", "Про теплопостачання", "Про житлово-комунальні послуги" та "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості...". Це забезпечує єдність тлумачення понять.
4. Обсяг заборгованості: Коли і як рахуємо?
Обсяг заборгованості визначається на певні дати та за певні періоди:
- Історична заборгованість: Станом на 1 червня 2021 року, окремо за кожен календарний рік (з 1 січня по 31 грудня) та за перші п'ять місяців 2021 року.
- Пізніша заборгованість: Утворена після 1 червня 2021 року, визначається станом на 1 липня 2022 року.
- Поточний облік (під час воєнного стану): Протягом воєнного стану заборгованість розраховується за календарний квартал (станом на перше число місяця, наступного за звітним кварталом).
- Після воєнного стану: Протягом шести місяців після скасування воєнного стану – станом на 1 число сьомого місяця.
Важливо: Розрахунок заборгованості здійснюється без урахування податку на додану вартість (ПДВ). Це означає, що сума, яку компенсуватимуть підприємствам, буде "чистою" від ПДВ.
5. Розрахунок заборгованості: Деталі процесу.
Розрахунок здійснюється суб'єктами господарювання на основі:
- Встановлених тарифів: Тих, що були затверджені уповноваженими органами для різних категорій споживачів.
- Щорічної звітності: Дані про обсяги виробництва, транспортування та постачання послуг.
- Періоду дії тарифу: Враховується, протягом якого часу конкретний тариф застосовувався до споживача.
6. Підтвердження розрахунків: Доказова база.
- Документальне підтвердження: Розрахунки повинні відповідати вимогам Методики та підтверджуватися документами, що визначені у Типовому положенні про територіальну комісію з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах (Постанова КМУ № 932 від 01.09.2021), а також іншими підтвердними матеріалами від підприємства.
- Неперерахунок раніше узгоджених сум: Обсяги заборгованості, що утворилися до 1 червня 2021 року та були узгоджені територіальними комісіями у 2021 році, не підлягають перерахунку у 2022 році та наступних періодах. Винятки можливі лише за результатами перевірок контролюючих органів або судовими рішеннями. Це забезпечує стабільність вже узгоджених сум.
7. Механізм визначення обсягу заборгованості: Формула та коригування.
Це серце Методики. Обсяг заборгованості визначається як:
Фактичні витрати (на виробництво, транспортування та постачання послуг) Мінус Фактичні нарахування (затверджені тарифи, які застосовувалися до споживачів)
До фактичних витрат включаються:
- Витрати інвестиційної діяльності та фінансові витрати, пов'язані з нею.
- Усі витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з Податковим кодексом України.
Зменшення обсягу заборгованості: Розрахована сума заборгованості зменшується на:
- Суми трансфертів та фінансової допомоги з державного бюджету: Це кошти, які підприємство вже отримало для фінансування своєї основної діяльності. Розподіл цих коштів здійснюється пропорційно обсягам реалізації послуг кожній категорії споживачів.
- Суми коштів, отриманих за рішенням суду: Якщо підприємству відшкодовували шкоду через незаконні дії органів влади.
8. Деталі розрахунку фактичних нарахувань.
- Без ПДВ: Нарахування завжди розраховуються без урахування податку на додану вартість.
- Згідно з порядками формування тарифів: Використовуються методики формування тарифів, затверджені Кабінетом Міністрів України, НКРЕ або НКРЕКП (перелік постанов наведено у Методиці). Це гарантує, що нарахування відповідають чинному законодавству.
- За видами діяльності: Сума нарахувань визначається окремо для кожного виду діяльності (виробництво тепла, води тощо) шляхом множення обсягів реалізації на діючі тарифи.
- Двоставкові тарифи: Якщо діють двоставкові тарифи (змінна та постійна частина), нарахування враховують обидві складові.
- Коригування та перерахунки: Фактичні нарахування зменшуються на суми:
- Перерахунків через зміну ціни природного газу.
- Зниження оплати через ненадання послуг або низьку якість.
- Коригувань за результатами перевірок контролюючих органів.
- Інших коригувань плати.
- Бухгалтерський облік: Показники фактичних нарахувань мають збігатися з даними галузевої звітності та бухгалтерського обліку.
- Оформлення: Розрахунки оформлюються відповідно до спеціальних додатків (6-7) до Методики.
9. Деталі розрахунку фактичних витрат.
- Відповідність тарифній методології: Фактичні витрати повинні відповідати переліку витрат, які дозволено включати до тарифів згідно з чинними порядками формування тарифів. Це забезпечує, що до розрахунку заборгованості не потраплять "зайві" витрати, які не передбачені тарифом.
- Без витрат на інші види діяльності: Враховуються лише витрати, пов'язані з виробництвом та постачанням теплової енергії та комунальних послуг.
- Інвестиційна діяльність: Включаються фактично сплачені кошти на інвестиційні програми, затверджені та введені в експлуатацію, а також на погашення кредитних зобов'язань перед міжнародними фінансовими установами.
- Розподіл витрат:
- Адміністративні та загальновиробничі: Розподіляються між видами діяльності відповідно до баз розподілу, які використовувалися при формуванні тарифів.
- Витрати ТЕЦ/ТЕС/когенераційних установок (крім палива): Розподіляються за аналогічними базами і не можуть перевищувати встановлених структурою тарифів, приведених до фактичних обсягів виробництва.
- Витрати на паливо (для комбінованого виробництва тепла): Рівень питомих витрат палива не може перевищувати врахованих в тарифі більше ніж на 3 відсотки. Це важливе обмеження, що стимулює ефективність використання палива.
- Втрати в мережах: Рівень втрат теплової енергії та питної води в мережах враховується на рівні, закладеному в діючих тарифах (у відсотках).
- Оформлення: Розрахунки оформлюються відповідно до спеціальних додатків (8-9).
10. Узгодження розбіжностей.
Якщо виникають відмінності між даними галузевої звітності, бухгалтерського обліку та розрахунковими показниками, підприємство зобов'язане надати письмове обґрунтування таких розбіжностей та підтвердні документи. Це забезпечує прозорість та можливість перевірки даних.
11. Відповідальність
Керівник суб'єкта господарювання несе повну відповідальність за достовірність усіх даних, використаних під час розрахунку обсягів заборгованості з різниці в тарифах. Це підкреслює серйозність підходу до цього процесу.
Навіщо все це? Ця Методика створена для того, щоб чітко визначити суми, які держава має компенсувати комунальним підприємствам за різницю в тарифах. Це дозволяє підприємствам покривати свої операційні витрати, інвестувати у розвиток та підтримувати стабільне функціонування системи житлово-комунальних послуг, не перекладаючи повне навантаження на споживача через необґрунтовано високі тарифи.
Сподіваюся, цей детальний розбір допоміг вам повністю зрозуміти складний, але вкрай важливий механізм "Методики визначення заборгованості з різниці в тарифах".
Корисні посилання: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/977-2021-%D0%BF#Text
