Згідно зі статтею 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Аналогічна норма закріплена у статті 180 Сімейного кодексу України.
У разі проживання боржника за кордоном, питання щодо аліментних обов’язків регулюється міжнародними договорами України та Законом України «Про міжнародне приватне право».
Якщо боржник проживає на території іноземної держави, стягувач на підставі міжнародного договору має право порушити питання про визнання та надання компетентним органом цієї держави дозволу на його виконання, а за відсутності міжнародного договору – на принципах взаємності. В клопотанні стягувачем обов’язково зазначається адреса, за якою боржник проживає або перебуває на території іноземної держави.
Є випадки, коли стягувач володіє інформацією, що боржник проживає на території іноземної держави, але точна адреса його проживання невідома.
Що робити в даному випадку?
Отримати від компетентних органів іноземної держави інформацію щодо адреси проживання боржника можливо тільки в процесі розгляду судової справи на підставі доручення, складеного судом згідно з вимогами міжнародного договору, а у разі його відсутності – згідно з вимогами частин другої – четвертої статті 499 Цивільного процесуального кодексу України.
Водночас положення Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року дає можливість отримати таку інформацію без судового доручення.
Заінтересована особа, якій не відоме місце проживання боржника за кордоном, має право на підставі Конвенції звернутись до компетентному органу запитуваної договірної держави Конвенції із заявою про встановлення місця проживання боржника.
При зверненні з проханням про встановлення місцезнаходження боржника заінтересована особа у своїй заяві, адресованій компетентному органу запитуваної держави та складеній мовою запитуваної держави, зазначає:
- прізвище, ім'я та по батькові боржника,
- його анкетні дані та будь-яку наявну інформацію, яка сприятиме пошуку місцезнаходження боржника (ідентифікаційний номер, номер телефону, адресу та номер телефону роботодавця тощо).
Заява надсилається до Міністерства юстиції України безпосередньо або
через його територіальні органи – міжрегіональні управління.
