Податкова реформа, вимоги МВФ і зміни у системі єдиного податку запускають хвилю масового закриття ФОП.
ПДВ з обороту від 1 млн грн, обмеження видів діяльності, нові підходи до перевірок - «просто закрити ФОП» більше не працює.
Ліквідація ФОП у 2025 році - що насправді відбувається після подачі через «Дію» і де бізнес найчастіше потрапляє у пастку.
Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації платниками ПДВ платників єдиного податку, зокрема платників 1–3 груп, а також врегулювання питань зміни ставки єдиного податку та обов’язку реєстрації платником ПДВ у разі перевищення граничного обсягу оподатковуваних операцій посилює фіскальний контроль та звужує можливості перебування на спрощеній системі без ПДВ для частини платників.
Чинним законодавством не передбачено обмежень щодо кількості видів діяльності, які має право використовувати у своїй діяльності суб’єкт господарювання.
Тобто, суб’єкт господарювання, відомості про якого не включаються до ЄДР, який планує здійснювати більше 5-ти другорядних видів діяльності, при заповненні полів 6а заяви за ф. № 1-ОПП та полів 4а заяви за ф. № 5-ОПП «Другорядні види діяльності» може у зручний для себе спосіб збільшувати кількість рядків.
На початку року переглядати облікову політику підприємства не обов'язково, оскільки початок нового фінансового року не є підставою для змін.
Коли потрібен перегляд облікової політики?:
1. Зміни в законодавстві: якщо змінились вимоги міністерств (наприклад, Мінфіну) або стандарти бухобліку.
2. Зміни в статуті: якщо зміни стосуються статутних вимог підприємства.
3. Потреба в достовірності: якщо існуючі методики обліку не дозволяють надійно відображати певні господарські операції у фінансовій звітності.
Хто відповідає за перегляд?
У Верховній Раді України зареєстровано два урядові законопроекти щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.
Мова йде про законопроекти №14025 – зі змінами до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» та №14026 – зі змінами до статті 50 Цивільного кодексу України.
Вийти на міжнародний ринок для українського підприємця - це не просто про нові можливості, а скоріше про проходження квесту, де на кожному кроці держава перевіряє тебе на міцність, винахідливість та знання заплутаних правил.
Часто перспективні проєкти та ідеї впираються у стіну бюрократії та страху зробити помилку - ось цей коктейль паралізує бізнес навіть більше, ніж будь-які ринкові ризики.
Багато українців мають відкриті ФОПи, але не ведуть через них жодної діяльності. Такі ‘’сплячі’’ ФОПи здаються безпечними, однак насправді можуть нести фінансові та юридичні ризики. У 2025 році держава посилила контроль і відповідальність за підприємницьку бездіяльність, тому залишати ФОП без роботи стає все небезпечніше. У цій статті розкажемо, чим загрожує “сплячий” статус і чому краще вчасно закрити непотрібний ФОП.
Станом на 01 квітня 2025 року кількість зареєстрованих фізичних осіб-підприємців (ФОП) складає 1 млн 703 тис. (на 01 квітня 2024 року – 1 млн 628 тис.).
Про це повідомили в Державній службі статистики України.
В Україні зафіксовано зменшення кількості активних фізичних осіб-підприємців (ФОПів) у сфері інформаційних технологій (ІТ), однак загальна кількість айтішників майже не змінилася — на рівні до 300 тисяч.
Про це пише delo.ua з посиланням на дослідження DOU.
Так, згідно з дослідженням, за останній рік (з 24 лютого 2024 року по 24 лютого 2025 року) кількість активних ІТ-ФОПів скоротилася на 13 тисяч, або на 5%, і становить 262 093.
КВЕД – це своєрідний «паспорт» вашого бізнесу, який визначає, чим ви офіційно займаєтесь. Обрати потрібні коди можна за класифікатором КВЕД ДК 009:2010, але є нюанси, які варто знати кожному підприємцю.
