Інвалідність – міра втрати здоров’я у зв’язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Які існують групи інвалідності?
I група інвалідності. Підставою для встановлення I групи інвалідності є стійкі, значно вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або уродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, неспроможності до самообслуговування і спричиняють до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.
II група інвалідності. Підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.
III група інвалідності. Підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.
Куди звертатися для встановлення групи інвалідності?
Особи, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров’я, після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності, з метою встановлення інвалідності, мають право звернутися до Медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК) за місцем їх проживання або лікування.
Медико-соціальна експертна комісія – спеціальний заклад в системі охорони здоров’я, що проводить медико-соціальну експертизу особам, які звертаються для встановлення інвалідності.
Коли проводиться медико-соціальна експертиза?
Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму.
Де здійснює огляд МСЕК?
Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності:
- за місцем їх проживання або лікування;
- у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі.
Увага! В період дії воєнного стану: у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.
Перелік необхідних документів
- паспорт громадянина України;
- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи — для внутрішньо переміщеної особи (за наявності);
- довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;
- військовий квиток — для чоловіків віком від 18 до 60 років;
- довідку про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах або рішення Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
Крім того, потрібні медичні документи, що подають лікарські консультативні комісії до МСЕК:
- направлення на МСЕК;
- медичні документи, що стосуються захворювання чи стану (виписка з медичної картки);
- результати лабораторних та інших досліджень, що підтверджують діагноз або стан і ступінь його важкості;
- план медичної, професійної й індивідуальної реабілітації (за наявності);
- документи, що підтверджують причинний зв’язок з інвалідністю;
- документи, що підтверджують безперервну тимчасову непрацездатність протягом чотирьох місяці.
Строк розгляду питання
Комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для встановлення інвалідності, протягом 7 днів з дня надходження документів на МСЕК та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності.
Що робити, якщо МСЕК було прийнято рішення про відмову
Якщо хворому було відмовлено в отриманні інвалідності, або у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської Комісії, особа має право подати письмову заяву (до якої додається копія висновку МСЕК) до обласних або центральних міських комісій, протягом місяця після одержання висновку МСЕК.
Рішення комісії може бути оскаржене шляхом подання адміністративного позову до суду у шестимісячний строк з моменту прийняття МСЕК рішення. Відповідачем у даній справі буде відповідний Центр медико-соціальної експертизи.
