Незважаючи на російську агресію проти України, державний бюджет за підсумками минулого місяця вдалося не лише виконати, а й перевиконати на 10%.
Проте податкова реформа воєнного часу передбачала не підвищення відрахувань до бюджету, а навпаки, їхнє зниження. Чому бюджет не постраждав і як бізнесу платити податки до кінця воєнного стану розбирався Delo.ua.
8 квітня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що у першому кварталі 2022 року бюджет вдалося виконати на 110%. За словами прем'єра, це сталося за рахунок надходжень від сплати податків сумлінним бізнесом, і за рахунок авансування податків. Але вже у квітні, наголосив Шмигаль, питання наповнення бюджету відбуватиметься під тиском інших обставин.
"Бюджет у квітні перебуває під певним тиском обставин, під тиском тих податкових нововведень та полегшень для бізнесу, які ми запровадили. У березні ми фактично скасували оподаткування, дали змогу сплачувати 2% від обороту. Це відіб'ється на бюджеті. Ми скасували частину митних платежів та мит. Це позначиться на зборах, які даватиме митниця. Безумовно, частину бюджету ми перекриватимемо за рахунок співпраці з нашими партнерами – іншими країнами, міжнародними фінансовими організаціями", – наголосив Шмигаль.
Про головні податкові зміни, що відбулися з початку війни, про те, кому і які податки поки що можна не сплачувати, як суттєво зменшилося податкове навантаження і як відбуватимуться податкові перевірки бізнесу, які від них не звільнили у матеріалі нижче.
Перехід на спрощену систему оподаткування
Одне з головних податкових нововведень, які мають стимулювати бізнес працювати навіть під час війни, — перехід на спрощену систему оподаткування. 15 березня парламент ухвалив закон №7137-д , який дозволив компаніям із оборотом до 10 млрд гривень перейти на спрощену систему оподаткування, як на третій групі ФОП. Тобто замість 20% ПДВ та 18% податку на прибуток платити тільки єдиний податок за ставкою 2% від обороту.
Ця норма покликана спростити життя як ФОП, і великому бізнесу — юридичним особам. За словами старшого юриста юридичної фірми Eterna Law Маргарити Татарової, український бізнес цією можливістю відразу скористався: станом на початок квітня заявку на перехід на спрощену систему оподаткування за ставкою 2% подали більше 120 тисяч компаній.
Через те, що можливістю переходу на спрощену систему оподаткування зацікавилася дуже велика кількість компаній, оборот яких перевищує 10 млрд гривень, 1 квітня у Верховній Раді ухвалили новий законопроєкт — №7234. Він знімає обмеження для єдиного податку третьої групи, і тепер його може платити компанія з будь-яким оборотом.
Татарова пояснює: під час переходу підприємств на спрощену систему оподаткування ставка єдиного податку для платників 1-ї та 2-ї групи становить 2%, при цьому сплата податку на період дії воєнного стану є добровільною. Якщо платник вирішив не сплачувати податок, декларацію за цей період подавати не потрібно. Платники єдиного податку 3-ї групи від сплати податків не звільняються, але ставка оподаткування їм також становить 2% від обороту.
"Важливо, що тепер не будуть застосовуватися жодні обмеження щодо кількості найманих працівників, а також те, що платникам цього податку не потрібно виплачувати ПДВ. Саму декларацію необхідно подавати щокварталу, вказуючи доходи щомісячно. Також пам'ятайте, що єдиний податок сплачується щомісяця авансом до 15 числа за підсумками попереднього календарного місяця", — пояснила Татарова.
Щоб перейти на спрощену систему оподаткування, платнику податків потрібно подати відповідну заяву до останнього числа місяця, що передує періоду переходу. При цьому платники єдиного податку 3 групи, які обрали ставку 5% без ПДВ або 3% з ПДВ, з 1 квітня 2022 року на ставку 2% не переходять автоматично. Їм для переходу також слід подати відповідну заяву.
Єдине, що автоматично все-таки відбудеться – повернення на ставку оподаткування, що діє до війни, як тільки вона закінчиться. З наступного календарного місяця з моменту, коли скасують режим воєнного стану, ФОП та юросіб повернуть на попередню ставку, що діяла до 31 березня.
Як платити екологічний податок і ЄСВ і кому це робити не потрібно
За словами податкового консультанта Київського центру підтримки та розвитку бізнесу, генерального директора "Є.С.Консалтинг" Олександри Томашевської, для 2022-го податкового року скасували нарахування та сплату екологічного податку. Щоправда, скасовується він тільки для тих підприємств, які розташовані на територіях з активними бойовими діями або на тимчасово окупованих РФ територіях.
Також, за словами Томашевської, з 1 березня 2022 року до припинення військового стану, а також протягом 12 місяців після припинення військового стану ФОП особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, а також члени фермерських господарств мають право не сплачувати єдиний соціальний внесок.
"На період мобілізації роботодавці – платники єдиного податку, які вибрали спрощену систему оподаткування, ФОП (2-а, 3-та група) та юрособи 3-ї групи платників єдиного податку можуть не сплачувати ЄСВ за найманих працівників, покликаних під час мобілізації на військову службу", – пояснила Томашевська.
За її словами, протягом періоду дії військового стану та протягом 3 місяців після його припинення штрафи та пеня за порушення у зв'язку зі сплатою ЄСВ не застосовуватимуть.
Як проводитимуться податкові перевірки
Щойно президент Володимир Зеленський 24 лютого оголосив у країні військовий стан, податкова оголосила про зупинення всіх розпочатих перевірок без винятку у зв'язку з форс-мажорними обставинами. З цієї ж причини не розпочинали й нові перевірки. Проте вже 13 березня Кабмін затвердив постанову № 303, яка, з одного боку, заборонила планові та позапланові перевірки в умовах воєнного стану, але, з іншого, дозволила проведення позапланових заходів державного контролю щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають суттєву соціальну значимість.
За словами Олександри Томашевської, на період дії військового стану можуть проводитися два види перевірок. Перші – фактичні податкові перевірки. Їх проводять за місцем провадження господарської діяльності. При цьому перелік підстав для проведення фактичних перевірок розширили, і тепер підставою можуть бути, зокрема, дані щодо порушення законодавства щодо забезпечення можливості проведення розрахунків банківською картою.
Також дозволили проведення камеральних перевірок, які проводяться в приміщеннях ДПС. Вони можуть бути ініційовані на підставі заяви про бюджетне відшкодування ПДВ, яка була додана до декларації, пояснює Томашевська.
За її словами, зараз також не застосовують штрафні санкції за порушення порядку здійснення розрахункових операцій (тобто внаслідок фактичних перевірок). Виняток – порушення при продажу підакцизних товарів. При цьому на період військового стану, а також протягом трьох місяців з дня його припинення встановлено мораторій на документальні перевірки сплати ЄСВ.
Як платити земельний податок та податок на нерухомість
З 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено військовий стан, земельний податок та плата за землю державної та комунальної власності не нараховується. Це стосується земельних ділянок, які розташовані на територіях проведення бойових дій, на тимчасово окупованих територіях та територіях, де можуть бути вибухонебезпечні боєприпаси. Також податку землю не нараховується для ділянок, на яких є фортифікаційні споруди.
У 2022 році граничний термін подання податкової декларації щодо плати за землю припав на 21 лютого. Тепер платників просять подати уточнювальні податкові декларації, якщо землі, за які вони сплачують податок, потрапляють до списку вищезгаданих ділянок.
Окрім скасування земельного податку в Україні на час війни скасували і податок на нерухомість – ця норма прописана у законопроєкті №7190. За словами керуючого партнера KDU Realty Group Олени Маленкової, нова норма поширюється і на 2021 рік, заплатити за який потрібно було б до 1 липня 2022 року, і на поточний 2022 рік. Таким чином, українцям фактично дозволили не платити за житло, яке може постраждати у ході воєнних дій. При цьому не платити податок можна не тільки на житлову нерухомість, але і на комерційні та інші приміщення.
Такі податкові послаблення, безумовно, зменшать надходження до держбюджету, але водночас цей крок стимулює повернення бізнесу до роботи, пояснює Маленкова.
Вона наголосила, що зі свого боку вона всіляко підтримує продовження таких стимулів для громадян та бізнесу не лише на період дії воєнного стану, а й після його скасування.
"Можливо, це стимули будуть у новому форматі, але вони повинні діяти. Звичайно, для держбюджету, на перший погляд, це не дуже ок, адже надходження до скарбниці суттєво знизяться. Але це лояльний крок до українців та їхнього бізнесу. Все це має стимулювати бізнес швидше повертатися до роботи, а це означає, що українці сплачуватимуть інші податки, які так чи інакше компенсують скасування податку на нерухомість", — підсумувала Олена Маленкова.
