Можливість поновлення процесуальних строків у зв’язку із військовою агресією та діючим воєнним станом на території України
07 листопада 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 873/496/23 (ЄДРСРУ № 114751022) досліджував питання щодо поновлення процесуальних строків у звязку із військовою агресією на території України.
ВПВС в ухвалі від 05.10.2023 у справі № 9901/218/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/114685578 зазначила, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Оскільки у спірних відносинах припинення публічної служби позивача відбулось не на підставі наказу, а на підставі Постанови ВРУ, щодо якої нормами спеціального закону передбачено особливий порядок її прийняття та доведення до відома усіх зацікавлених осіб шляхом її офіційного оприлюднення у конкретно визначених офіційних друкованих виданнях, й обов`язку вручення її копії закон не встановлює, то ВПВС у постанові від 26.10.2023 у справі № 990/139/23 https://reyestr.cour
Верховна Рада України ухвалила у другому читанні два законопроєкти - № 9287 та № 9288, якими вносяться зміни до порядку прийняття спадщини.
Основні моменти прийнятих документів.
Місцем відкриття спадщини відтепер буде останнє місце проживання спадкодавця (повернуть попередню редакцію ст. 1221 Цивільного кодексу).
На противагу пропозиції суду звернутися із заявою про поновлення строків, де вказати інші підстави для його поновлення, позивач звернувся із заявою про відвід судді, в якій зазначив про упередженість останнього. Вважав, що заява про відвід вирішить процесуальне питання про поновлення строків.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., від 07 лютого 2023 року у справі № 456/1045/20
Верховна Рада України ухвалила закон про важливі зміни щодо обчислення строків досудового розслідування, аби запобігти закриттю кримінальних проваджень під час війни.
Згідно з ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (редакція чинна до 19.07.2022 р.).
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через неналежну реалізацію своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд повернув заяву, подану в порядку ст. 383 КАС України, через пропуск строку, встановленого ч. 4 цієї статті (10 днів з дня, коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа).
Було наголошено, що ч. 5 ст. 383 КАС України є нормою прямої дії, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви у разі її невідповідності вимогам, зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.
