шахрайство

Війна в Україні стала підґрунтям для поширення шахрайських схем, заснованих на вразливому емоційному стані та зловживанні довірою громадян. Зловмисники  здатні обдурити дітей, пенсіонерів та намагатись розчинитись у просторах інтернету, не залишивши слідів злочину.

Понад 60% українців не можуть безпечно користуватися інтернетом, часто вони потрапляють на гачки аферистів та добровільно віддають гроші. У групах ризику люди похилого віку та діти. Але шахраям вдається обдурити навіть досвідчених користувачів інтернету.

Кіберфахівці СБУ спільно з БЕБ заблокували масштабний канал обігу коштів між рф та Україною, який функціонував з допомогою криптовалютних технологій і заборонених російських платіжних систем.

У 4 регіонах України було припинено діяльність мережі підпільних конвертаційних центрів, через кожен з яких щомісяця «проходило» понад один мільйон доларів США.

Якщо вам колись телефонували з проханням озвучити код, який надійшов у повідомленні чи перейти за підозрілим посиланням, щоб підтвердити платіж будьте впевнені — так діють шахраї! 
 
Мінцифра застерігає, що з початком повномасштабної війни в Україні активність шахраїв лише зросла і найпопулярнішим методом ошукати українців залишаються махінації в інтернеті.  
 
Так, за минулий рік шахраї через схеми з платіжними картками заробили на українцях понад 481 млн гривень. Це на 46% більше, ніж до війни.  
 

У Нацполіції зазначили, що наразі питання інтернет-шахрайств дуже актуальне і протидія таким видам злочинів віднесена до їх компетенції. Тому звертаються до українців бути обережними та радять, як не потрапити до рук шахраїв і як діяти в подібних ситуаціях.

Зокрема, найбільш розповсюдженими видами інтернет-шахрайств на сьогоднішній день є:

До уваги українців - у соцмережах розповсюджується публікація про нібито розіграш грошових подарунків від Ощадбанку. Для того щоб взяти участь, треба зробити репост (поділитися публікацією про конкурс), а також обрати щасливий номер конверта.  Проте врешті-решт це виявилося фейком, і жодного подарунку ніхто не отримає.

Кібервідділ СБУ викрив у Києві підпільний цех з виготовлення і продажу підроблених документів, печаток і штампів України та Євросоюзу.

Зокрема було встановлено, що організатор незаконного бізнесу пропонував своїм клієнтам фальшиві паспорти, водійські посвідчення, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, а також акти права власності на землю.

Крім того, він продавав фіктивні дипломи про закінчення вищих закладів освіти України.

Готову фальшиву продукцію продавав через хакерську платформу «Darknet».

Як не потрапити у пастку шахраїв в умовах надзвичайної ситуації, яка сталася після підрива окупантами Каховської ГЕС, розповіли у МВС України.

Насамперед, як зазначили у відомстві, зловмисники можуть використовувати схеми з надання в оренду неіснуючого житла або пропонувати псевдоевакуаційні перевезення. У таких випадках вони просять передплату за послуги, а потім просто зникають. 

Торговельні онлайн-майданчики стали незамінними для людей, які шукають зручний та швидкий спосіб не тільки здійснити покупку, а й продати власний товар. Проте разом зі зростанням популярності онлайн-майданчиків, також зростає кількість шахраїв, які намагаються обманути продавців.

Розглянемо схеми шахрайства на онлайн-платформах та поради, які допоможуть продавцям продавати безпечно.

Приклад шахрайської схеми на OLX: шахрай шукає оголошення на онлайн-майданчику, пише в месенджер (вайбер, телеграм, WhatsApp) продавцю.

Питання:

Близько місяця тому було виявлено що з моєї кредитної карти було списано кошти у ромірі 20000 грн.
Після виявлення цього факту я звернувся на гарячу лінію банку, повідомивши про цю ситуацію та вимогу заблокувати карту.
Далі була подана заява в поліцію, та звернення в банк з заявою про відшкодування безпідставно списаних коштів банком, до якої додав витяг з реєстру досудових розслідувань. Наразі ані відповіді від банку ані коштів мені не повернуто.

Торік невідомі шахрайським способом зняли із кредитки жінки 65 732 гривні. Потерпіла відразу звернулася до банку та поліції, проте результату це не дало і жінка звернулася із позовною заявою до суду.

Представники банку заявили в суді, що клієнтка Приватбанку несе повну відповідальність за несанкціоноване зняття грошей із карткового рахунку третіми особами.

Проте суд розглянув аргументи сторін та вирішив: банк зобов'язаний повністю відшкодовувати збитки потерпілій.