1. ЯКЩО ПІСЛЯ ПРИПИНЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ШЛЮБУ, КОЛИШНІЙ ЦИВІЛЬНИЙ ЧОЛОВІК ШВИДЕНЬКО ПОДАРУВАВ МАЙНО, ТО ЦЕЙ ДОГОВІР ПОВИНЕН БУТИ РОЗІРВАНИМ.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., від 11 квітня 2023 року у справі № 444/3497/18
https://reyestr.court.gov.ua/Review/110208071
Суди першої та другої інстанції встановили факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнано майно спільною сумісною власністю. Але відповідач подарував майно третій особі.
Оскільки суди першої та другої інстанції встановили факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнали майно спільною сумісною власністюто відповідно визнали недійсним договір дарування. Верховний суд залишив дані рішення першої та другої інстанції в силі.
2. ЯКЩО ДОВОДИШ, ЩО ЩОСЬ БУЛО КУПЛЕНО ЗА ПОЗИЧЕНІ КОШТИ, ТО ДОВОДЬ НАЯВНИМ І ВІДПОВІДНИМ ДОГОВОРОМ ПОЗИКИ.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., від 11 квітня 2023 року у справі № 444/3497/18
https://reyestr.court.gov.ua/Review/110208071
Суди першої та другої інстанції встановили факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнано майно спільною сумісною власністю.
Чоловік, який заперечував даний позов, крім всього іншого наголошував, що автомобіль, який судом першої та другої інстанції був визнаний спільною сумісною власністю, бо був куплений за позичені кошти. Верховний суд залишив в силі рішення суду першої та другої інстанції. Щодо нібито позичених коштів, то ним було зазначено: що суди першої та апеляційної інстанцій надали обґрунтовану оцінку поясненням ОСОБА_2 про те, що автомобіль OPEL COMBO він придбав 16 березня 2013 року за особисті кошти, які позичив у колишнього тестя, визнавши такі пояснення неналежними, оскільки доказів дотримання форми договору позики (відповідно до статей 1047, 1051 ЦК України) відповідач суду не надав, а тому автомобіль ОРЕL COMBO, 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є спільною сумісною власністю позивача ОСОБА_10 та відповідача ОСОБА_2 , як майно, набуте ними за час спільного проживання.
3. ЯКЩО ЧОЛОВІК МОРЯК І ЖИВЕ З ЖІНКОЮ ЦИВІЛЬНИМ ШЛЮБОМ ДЕКІЛЬКА МІСЯЦІВ НА РІК - ТЕЖ ЦИВІЛЬНИЙ ШЛЮБ.
Робота чоловіка моряком та перебування його у тривалих рейсах, не є свідченням того, що він не перебував у фактичних шлюбних відносинах. Відповідно майно придбане під час перебування у таких фактичних шлюбних відносинах підлягає поділу за загальним правилом ст.70 Сімейного кодексу України ( далі – СК України).
Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М.Ю (доповідач), Червинської М. Є., Зайцева А.Ю., Коротуна В. М., Русинчука М. М. від 15.03.2023 р. по справі №766/12929/18
https://reyestr.court.gov.ua/Review/109132154
Так, апеляційним судом встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року по день реєстрації шлюбу, а саме по 16 листопада 2007 року .
Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1.
Здійснено поділ спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на частину квартири АДРЕСА_1 ; частину прогулянкового річкового судна «RIB 500», номер судна «ua НОМЕР_6», реєстраційний номер НОМЕР_3.
Оскаржуючи вказане судове рішення, Відповідач вказав, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для вирішення справи, зокрема не врахував, що він є моряком та в період з 01 січня 2004 року по 2007 рік більшу частину часу перебував у рейсах і тому не міг спільно проживати з позивачем та вести з нею спільне господарство, а наявність спільних обов`язків щодо виховання дітей, як і показання свідків, не є підтвердженням факту проживання однією сім`єю.
Водночас, як було встановлено, судом в період з 01 січня 2004 року по 01 березня 2007 року сторони спільно проживали, були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет та виховували разом дітей, що підтверджується, зокрема показаннями свідків, реєстрацією сторін за однією адресою, і не спростовано відповідачем.
Таким чином, роз’їзний характер роботи чоловіка не має значення при вирішенні спору про поділ спільного сумісного майна набутого під час перебування у фактичних шлюбних відносинах, за умови, що сторони мають спільних дітей і у цей час були зареєстровані за однією адресою.
4. ЧОМУ МИЛИМ РАЙ В ПАЛАТЦІ? ЖИТИ РАЗОМ МОЖНА І В НЕДОБУДОВАНОМУ БУДИНКУ.
Для застосування положень статті 74 СК України і, як наслідок, поділу майна осіб, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах та обставина, що цивільний чоловік і дружина жили у будинку, який не введено до експлуатації не є визначальною умовою.
Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б.І. (доповідач), Коломієць Г.В., Луспеника Д.Д. від 31.07.2023 р. по справі №334/8205/19
https://reyestr.court.gov.ua/Review/112545904
Відповідач, заперечуючи факт спільного проживання з позивачкою, вказував, що на час спільного проживання приватний житловий будинок, який позивачка просить визнати спільною власністю, не введений до експлуатації, а тому не неможливо проживати у такому будинку. Спірний будинок став їх житлом лише після введення його в експлуатацію, а вода і світло були підключені тимчасово та виключно для забезпечення потреб будівництва.
Верховний суд залишив в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, вказавши, що необґрунтованими є доводи відповідача про те, що сторони не могли проживати у спірному будинку до введення його в експлуатацію у силу закону, оскільки наявність відповідних положень закону не є безумовним підтвердженням їх виконання та дотримання, при тому, що належними і допустимими доказами підтверджується факт проживання сторін у спірному будинку до введення його в експлуатацію.
Таким чином для застосування положень статті 74 СК України і, як наслідок, поділу майна подружжя, введення будинку до експлуатації не є визначальною умовою
5. ЯКЩО ПІСЛЯ РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ ПРОДОВЖУВАЛИ ПРОЖИВАТИ РАЗОМ ОДНІЄЮ СІМ'ЄЮ, КУПЛЕНЕ ПІСЛЯ РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ МАЙНО МОЖНА ВИЗНАТИ СПІЛЬНИМ
Придбання одним із колишнього подружжям нерухомого майна, через короткий проміжок часу після розірвання шлюбу є підставою для визнання такого майна спільною власністю осіб, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах, і як, наслідок поділу майна.
Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Синельникова Є.В. (доповідач), Хопти С.Ф., Шиповича В.В. від 09.03.2023 р. по справі №395/628/21.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/110743429
Верховний суд погодився з позицією суду першої та апеляційної інстанції з огляду на те, що проживання сторін за однією адресою, їх спільна реєстрація у квартирі, придбаній після розірвання шлюбу, придбання її через короткий проміжок часу після розірвання шлюбу (через 13 днів), сплати позивачем заборгованості з житлово-комунальних послуг по придбаній квартирі, а також участі у проведенні ремонтних робіт у ній, є підставою для встановлення факту спільного проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу, зокрема у період придбання спірної квартири, та визнання її спільною сумісною власністю сторін.
