Створення Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб унаслідок збройної агресії РФ проти України, – це важливий крок для створення цілісної системи підтримки потерпілих та допомога в доведенні шкоди під час звернення до Міжнародного реєстру збитків для України.
Про це в коментарі виданню ZMINA повідомила директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.
Як відомо, парламент 20 листопада 2024 року ухвалив Закон “Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України”, який був у списку дорожньої карти законопроєктів від Коаліції громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройного конфлікту.
Коаліція правозахисних організацій оприлюднила нову дорожню карту законопроєктів до 13-ї парламентської сесії. У документі правозахисники визначили перелік тих законопроєктів, що важливо ухвалити, а також тих, які не варто ухвалювати без доопрацювання або взагалі краще не ухвалювати, щоб не нашкодити потерпілим від війни громадянам.
Альона Луньова назвала ініціювання урядом системи обліку вкрай важливим елементом реалізації профільного закону про облік, яким створюється база для обліку немайнової шкоди потерпілим громадянам України.
“Ухвалення порядку важливо в контексті майбутньої компенсації, бо національний облік точно спростить доведення шкоди під час звернення до Міжнародного реєстру збитків. Облік немайнової шкоди фізичним особам важливий для впровадження цілісної системи підтримки потерпілих та збереження пам’яті про шкоду, заподіяну внаслідок війни, починаючи з 2014 року”, – прокоментувала правозахисниця.
Вона нагадала, що наразі потерпілі громадяни можуть подавати до міжнародного реєстру за відкритими кластерами заяви щодо заподіяної шкоди починаючи з 24 лютого 2022 року. Нова ж система обліку фіксуватиме шкоду особистим немайновим правам громадян, іноземців та осіб без громадянства починаючи з 19 лютого 2014 року.
Альона Луньова пояснила, що профільний закон та cама система обліку немайнової шкоди не регулюють питання відшкодування заподіяного збитку. Це питання порушуватимуть у майбутньому, але вкрай важливо фіксувати зараз усю шкоду, завдану війною Російської Федерації.
У прикінцевих та перехідних положеннях профільного закону йдеться, що уряд має розробити та внести на розгляд парламенту законопроєкт про підтримку постраждалих осіб. Альона Луньова додала, що правозахисна спільнота очікує на закон і наразі його вже розробляє Мінсоцполітики.
Відомо, що держателем системи обліку буде Мінсоцполітики. Вона також дозволить збирати інформацію з різних державних реєстрів у частині фіксації шкоди життю та здоров’ю громадян, якої було завдано внаслідок збройної агресії РФ проти України. Також обліковуватимуться видатки державного та місцевих бюджетів, бюджетів соціальних фондів, пов’язаних з наданням допомоги та підтримки громадянам, які постраждали внаслідок російської збройної агресії.
Відомо, що держателем системи обліку буде Мінсоцполітики. Вона також дозволить збирати інформацію з різних державних реєстрів у частині фіксації шкоди життю та здоров’ю громадян, якої було завдано внаслідок збройної агресії РФ проти України. Також обліковуватимуться видатки державного та місцевих бюджетів, бюджетів соціальних фондів, пов’язаних з наданням допомоги та підтримки громадянам, які постраждали внаслідок російської збройної агресії.
15 квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що система обліку фіксуватиме випадки, “коли російські військові вбивали цивільних, коли люди зникали безвісти за особливих обставин, коли діти втрачали батьків або сім’ї вимушено залишали домівки через війну”.
Відповідно до ст. 8 профільного закону, система обліку має фіксувати таку заподіяну шкоду:
Профільний закон зобов’язав обліковувати інформацію про шкоду з урахуванням потреб та інтересів постраждалих осіб та недопущення дискримінації за будь-якою ознакою.
- смерть (загибель);
- зникнення безвісти за особливих обставин, безвісну відсутність;
- залишення дитини без піклування батьків, позбавлення дитини батьківського піклування, неможливість виконання батьками, іншими законними представниками дитини обов’язків щодо виховання та утримання дитини;
- травму чи ушкодження здоров’я;
- сексуальне насильство, пов’язане зі збройною агресією Російської Федерації проти України;
- катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;
- насильницьке тримання під вартою, незаконне ув’язнення, полон, інші види позбавлення особистої свободи;
- торгівлю людьми;
- примусову працю;
- примусове переміщення, депортацію, викрадення;
- примусове переміщення, депортацію, викрадення, примусове всиновлення дітей;
- внутрішнє переміщення, евакуацію;
- вимушене переміщення за межі України;
- вимушене переміщення за межі України з територій, на яких на момент виїзду велися бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, перелік яких визначено відповідно до законодавства України, або через пошкодження чи знищення житла внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, або після евакуації;
- втрату доступу до медичної допомоги, медичних послуг, соціальних послуг, освітніх послуг;
- інші порушення особистих немайнових прав у випадках, визначених законодавством України.
Альона Луньова повідомила, що захищена система обліку буде впроваджуватися та наповнюватись у два етапи. На першому етапі протягом 2025 року систему наповнюватимуть даними про заподіяну шкоду, яка вже відома. Мінсоцполітики також має право використовувати інформацію баз даних, створених неурядовими та міжнародними організаціями.
Під час другого етапу, який почнеться з 1 січня 2026 року, впроваджуватимуть фіксування тієї шкоди, яку досі не обліковано.
“Одне з найважливіших нововведень у системі обліку – фіксація шкоди здоров’ю людини, адже наразі Україна систематично не збирає інформацію про тих, чиєму здоров’ю заподіяно шкоду внаслідок збройної агресії, крім тих громадян, які отримали інвалідність, зокрема внаслідок мінно-вибухових травм”, – пояснила Альона Луньова.
Нагадаємо, в ухваленій 9 квітня Резолюції ПАРЄ “Про притягнення РФ до відповідальності за агресію проти України” міститься заклик до учасників та членів Міжнародного реєстру збитків дозволити подавати заяви постраждалим від російської агресії з 2014 року, а не обмежуватися періодом після 24 лютого 2022 року.
Правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк наголосила, що повноцінна робота реєстру, включно з відшкодуванням збитків, залежить від політичної волі тих держав, які підтримали цю ініціативу. Адже рано чи пізно постане питання, з яких саме джерел покриватимуться компенсації. І це першочергово стосуватиметься питання російських активів, щодо якого так само тривають дискусії та перемовини.
Напередодні міжнародний реєстр відкрив нові категорії заяв, зокрема:
A1.1 “Вимушене внутрішнє переміщення”;
A2.3 “Серйозні тілесні ушкодження”;
A2.4 “Сексуальне насильство”;
A2.5 “Катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання”;
A2.6 “Позбавлення свободи”;
A2.7 “Примусова праця або служба”.
A1.1 “Вимушене внутрішнє переміщення”;
A2.3 “Серйозні тілесні ушкодження”;
A2.4 “Сексуальне насильство”;
A2.5 “Катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання”;
A2.6 “Позбавлення свободи”;
A2.7 “Примусова праця або служба”.
Також із січня 2025 року відкрито до подання заяв категорію А2.1 “Смерть близького члена сім’ї”, а з квітня 2024 року – категорію А3.1 “Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна”.
