Суть справи:
Чоловік із трьома дітьми просив суд встановити факт утримання старшого сина, щоб отримати відстрочку за п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Перша та апеляційна інстанції відмовили у відкритті окремого провадження, вказавши на спір про право (сімейні правовідносини між батьками щодо участі у вихованні/утриманні).
Верховний Суд 15.08.2025 залишив відмову в силі.
Позиція Верховного суду:
Факт утримання дитини у подібних ситуаціях не є безспірним і тісно пов’язаний із правами та обов’язками обох батьків. Це спір про право, який має вирішуватися в позовному провадженні, а не в окремому. Суди правомірно застосували ч. 4 ст. 315 ЦПК — коли з заяви вбачається спір про право, у відкритті окремого провадження слід відмовити.
Позиція узгоджена з правовими висновками ВП ВС від 11.09.2024 у справі № 201/5972/22 та постановами ВС від 04.12.2024 (№ 551/812/23) і 28.09.2022 (№ 139/122/14-ц).
Чому це важливо для відстрочки?
Заява в порядку окремого провадження про «встановлення факту утримання» не працює як шлях до відстрочки, якщо вбачається потенційний або реальний спір між батьками щодо участі/аліментів. Потрібен позов (визначення способів участі у вихованні, стягнення/визначення аліментів тощо) з урахуванням найкращих інтересів дитини.
Нормативні статті:
- ЦПК України: ст. 19 (юрисдикція цивільних справ), ст. 293 (окреме провадження), ст. 315 ч. 1, 2, 4 (перелік фактів; інші факти; відмова/залишення без розгляду за наявності спору), ст. 263 ч. 1, 2, 5; ч. 4 (законність, обґрунтованість, врахування висновків ВС), ст. 389, 400–401 (межі касації).
- СК України: ст. 121 (походження), ст. 141 (рівність прав та обов’язків батьків), ст. 180–181 (обов’язок утримувати; способи виконання), ст. 268, ст. 164 (ухилення як підстава для позбавлення прав).
- Конституція України: ст. 51 (охорона сім’ї, дитинства, материнства і батьківства).
- Закон про мобілізаційну підготовку та мобілізацію: п. 3 ч. 1 ст. 23 (відстрочка для осіб, на утриманні яких троє і більше дітей віком до 18 років).
Логіка суду (коротко):
Окреме провадження можливе лише для неоспорюваних фактів. «Факт утримання дитини» впливає на права іншого з батьків та самої дитини → спір про право. Отже, шлях — позов, а не встановлення факту у безспірному порядку.
Практичний чек-лист для відстрочки:
Оцініть, чи є спір: проживання дитини з іншим з батьків, відсутність судового рішення/домовленості про аліменти, незрозумілий порядок участі — це індикатори спору.
Готуйте позов (у сімейному спорі), а не заяву в окремому провадженні: - про визначення способів участі батька/матері у вихованні та/або - про стягнення/визначення аліментів або визнання факту утримання в межах позову як похідної обставини; додайте докази фінансової участі (перекази, чеки, договори, листування), свідчення, довідки з навчальних/медичних закладів тощо.
Паралельно: подайте до ТЦК/органу обліку пакет документів щодо усіх дітей (свідоцтва, довідки про спільне/окреме проживання, рішення/угоди про аліменти), але розумійте, що рішення суду у позовному порядку часто є вирішальним доказом для відстрочки.
Що це рішення дає юристам і громадянам?
Юристам: чіткий орієнтир — коли бачите «утримання дитини» для мобілізаційних цілей, не йдіть в окреме провадження; формуйте позовну конструкцію.
Громадянам: не витрачайте час на «встановлення факту» як безспірного — готуйте позов і докази реальної участі у забезпеченні дитини.
Висновок:
Верховний Суд підтвердив: шлях до відстрочки через «встановлення факту утримання дитини» в окремому провадженні — закритий, бо тут завжди потенційно є спір про право між батьками. Потрібно звертатися з позовом у сімейному спорі та доводити реальну участь у матеріальному забезпеченні дитини.
