Протягом багатьох років ми платимо за комунальні послуги, сподіваючись, що наші будинки будуть у належному стані. І ось, коли внутрішньобудинкові мережі остаточно здалися під натиском часу, комунальники раптом виявили, що утримання мереж — це "не їхня справа".
На щастя, суд визнав цю позицію не надто переконливою і нагадав, що "непосильна" праця все ж є їхнім прямим обов'язком.
Суть справи:
Подільський районний суд міста Києва задовольнив позов ОСОБА_1 (позивач) проти КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» (відповідач).
Предмет позову: відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої неналежним утриманням внутрішньобудинкових мереж.
Обставини справи:
28 травня 2024 року в квартирі позивача сталося залиття. Згідно з актом, причиною став аварійний прорив внутрішньобудинкового трубопроводу гарячого водопостачання на технічному поверсі будинку. Це сталося через фізичний знос мереж.
На момент прорива труби з гарячою водою Позивач був зі зломанною ногою та гаряча вода вночі почала литися на сплячого Позивача з гіпсом!!!
На підставі звіту про оцінку збитків, складеного незалежним оцінювачем, сума матеріальної шкоди склала 241 142 грн.
Відповідач заперечував позов, стверджуючи, що співвласники будинку самі мали утримувати мережі.
Підстави відповідальності комунального підприємства.
Суд встановив відповідальність Комунального підприємства на основі кількох ключових фактів та правових норм:
- Балансоутримувач будинку: Згідно з рішенням Київської міської ради та розпорядженням Подільської РДА, будинок перебуває на балансі відповідача. Це покладає на нього обов'язок з належного утримання, технічного обслуговування та ремонту житлового фонду.
- Статут підприємства: Статут відповідача прямо вказує, що його діяльність включає "утримання житлового фонду", "аварійне обслуговування внутрішньобудинкових мереж" та "ремонт житлового фонду". Це підтверджує, що підтримка мереж у належному стані є його прямим обов'язком.
- Договірні відносини: Між позивачем і відповідачем існував договір про надання послуг з утримання будинку. У цьому договорі, який є обов'язковим для виконання, зазначено, що виконавець (Комунальне підприємство) зобов'язаний утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному стані та відшкодовувати збитки, завдані майну споживача.
Суд задовольнив вимогу про матеріальну шкоду, спираючись на такі докази:
- Акт про затоплення: Акт, складений уповноваженими особами відповідача 04.06.2024, підтвердив факт затоплення. У ньому чітко зазначено, що причиною є "аварійний прорив внутрішньобудинкового горизонтального трубопроводу гарячого водопостачання" через фізичний знос.
- Звіт про оцінку збитків: Незалежний оцінювач склав звіт, який визначив суму збитків у розмірі 241 142 грн. Суд прийняв цей звіт як належний і достовірний доказ розміру завданої шкоди.
- Причинно-наслідковий зв'язок: Суд встановив, що існує прямий зв'язок між бездіяльністю відповідача (неналежним утриманням мереж) та завданою позивачу шкодою.
Аргументи відповідача та їх відхилення.
Відповідач намагався уникнути відповідальності, стверджуючи, що обов'язок утримання мереж лежить на співвласниках будинку. Суд відхилив цей аргумент, оскільки:
- На час інциденту співвласники не створили Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) або іншої форми самоорганізації співласників будинку.
- Незалежно від наявності ОСББ, відповідач як балансоутримувач мав прямі зобов'язання з утримання та ремонту внутрішньобудинкових мереж, що підтверджено його Статутом і укладеним Договором.
Позиція суду.
Суд встановив, що будинок, де сталася аварія, перебуває на балансі відповідача.
Відповідно до статуту підприємства та укладеного договору, відповідач зобов'язаний належно утримувати внутрішньобудинкові мережі, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, а також відшкодовувати збитки, завдані споживачам.
Суд відхилив аргументи відповідача про відповідальність співвласників, оскільки вони не створили ОСББ.
Рішення суду:
- Позов щодо відшкодування матеріальної шкоди задоволено повністю. З відповідача стягнуто 241 142 грн.
- Судові витрати на проведення експертизи у розмірі 5 000 грн та судовий збір покладено на відповідача.
Це рішення підкреслює відповідальність балансоутримувачів за стан комунальних мереж у будинках, які вони обслуговують.
Підстави відповідальності комунального підприємства.
Суд встановив відповідальність Комунального підприємства на основі кількох ключових фактів та правових норм:
- Балансоутримувач будинку: Згідно з рішенням Київської міської ради та розпорядженням Подільської РДА, будинок перебуває на балансі відповідача. Це покладає на нього обов'язок з належного утримання, технічного обслуговування та ремонту житлового фонду.
- Статут підприємства: Статут відповідача прямо вказує, що його діяльність включає "утримання житлового фонду", "аварійне обслуговування внутрішньобудинкових мереж" та "ремонт житлового фонду". Це підтверджує, що підтримка мереж у належному стані є його прямим обов'язком.
- Договірні відносини: Між позивачем і відповідачем існував договір про надання послуг з утримання будинку. У цьому договорі, який є обов'язковим для виконання, зазначено, що виконавець (Комунальне підприємство) зобов'язаний утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному стані та відшкодовувати збитки, завдані майну споживача.
Суд, хоч і оцінив креативний підхід відповідача, все ж таки вирішив, що мистецтво має бути відшкодоване, особливо коли воно завдає збитків на чверть мільйона гривень.
Тож тепер комунальному підприємству доведеться, так би мовити, "доплатити" за свою експозицію.
Це рішення суду є наочним прикладом того, що в Україні бездіяльність не лише не звільняє від відповідальності, але й може виявитися дуже дорогою. І хоча ця справа змусила комунальників "працювати" через рішення суду, вона дає надію, що одного дня вони почнуть діяти й без примусу.
Ще раз дякуємо судді Гребенюк за неупереджену та принципову позицію по захисту права споживачів!
Посилання на рішення суду: https://reyestr.court.gov.ua/Review/129684664
