Рішення ВС у справі № 644/368/23[1] від 13.11.2025 https://t1p.de/ujefe
Згідно з матеріалами цієї справи відповідач, призупиняючи з 01.04.2022 до 27.12.2022 дію трудового договору з позивачем, вважав, що відшкодування заробітної плати та інших виплат на час такого призупинення покладаються на державу, що здійснює військову агресію проти України згідно з ч.3 ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
На переконання КЦС ВС, такі дії відповідача суперечать ст.57-1 Закону України «Про освіту», відповідно до якої позивач у спірний період мав право на отримання середнього заробітку.
ВС зазначив, що Законом №2126-IX від 15.03.2022, який прийнятий одночасно з Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», Закон України «Про освіту» доповнено ст. 57-1, у якій держава гарантувала, серед іншого, збереження середнього заробітку працівникам закладів та установ освіти, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду.
Отже, ст.57-1 Закону України «Про освіту» у правовідносинах, які виникли щодо відшкодування середнього заробітку працівникам закладів та установ освіти за час призупинення дії трудового договору, є спеціальною нормою щодо ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та має пріоритет у регулюванні таких правовідносин, адже держава взяла на себе гарантію збереження педагогічним працівникам середнього заробітку в умовах воєнного стану.
