В умовах воєнного стану актуальним питанням є зміни істотних умов праці.
Частиною 3 статті 32 Кодексу законів про працю України визначено, що у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.
У мирний час про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Разом з тим, в умовах воєнного стану поряд з положеннями Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП Україниу) діють норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон), відповідно до якого, у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов (частина 2 статті 3 Закону).
Тобто, у період дії воєнного стану норми частини третьої ст. 32 КЗпП та інших Законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці за два місяці не застосовуються. Отже, працівника доцільно попередити про зміну істотних умов праці відразу після прийняття роботодавцем рішення про таку зміну, але не пізніше допуску до роботи зі зміненими умовами праці.
Зазначаємо, що у разі, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір можу бути припинено згідно ч. 6 ст. 36 КЗпП України.
