
Ніби ще вчора такого не було — і знову. Не встигла Верховна Рада ухвалити Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», як уже знайшлися ті, хто бачить у цьому… злочинний план. І не просто бачить, а звинувачує тих, хто працював над цими змінами.
Є такі, хто бачить глибше. Хто вміє вбачати ворогів там, де інші бачать лише букву закону. І що ж побачили наші далекоглядні громадяни? Ось їхній висновок: «Закон дозволяє недобросовісним забудовникам відібрати земельні ділянки у громад і держави». О такої!
Давайте розберемося, що ж насправді змінилося в законодавстві.
Стаття 388 ЦК України. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача
…
2. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо:
- воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень;
- воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.
3. Держава, територіальна громада, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, також не може витребувати майно від добросовісного набувача на свою користь, якщо:
- з моменту реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності першого набувача, минуло більше десяти років;
- з дати передачі першому набувачеві нерухомого майна, щодо якого на той момент не було вимоги щодо реєстрації правочину або права власності, минуло більше десяти років.
…
Не бачу жодної зради. Навпаки — це класичний захист добросовісного набувача, необхідний для передбачуваності та стабільності. Без цього інституту неможливо забезпечити довіру до права власності — а отже, і до інвестицій в Україну.
І наостанок. Соромно, що таке явище як «далекоглядні громадяни» досі серед нас — прямі нащадки радянського «чуття зради». Хоча, можливо, й є в них користь: інакше суспільство просто не помітило б чергову важливу реформу.