У багатьох аграріїв країни почало виникати логічне запитання, а чи не є інститут довірчої власності, так званим «шахрайським» знаряддям, який зазіхає на їх право переважної купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення?
Схема дуже проста :
- укладаємо договір позики (він же є платою за землю)
- далі договір про встановлення довірчої власності
- після закінчення терміну договору довірчий власник (кредитор за першим договором) має право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності (в нашому випадку земельну ділянку).
Трохи історії: в 2019 році приймається закон № 132 – IX « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», який зі слів авторів законопроекту, мав на меті, захистити інтереси кредиторів, на території України. Вищевказаним законом були внесені зміни до Цивільного, Земельного Кодексу та з”являється ще один вид забезпечення виконання зобов’язань – особливий вид довірча власність, яка на нашу думку призводить до деякого дисбалансу інтересів боржників по відношенню до кредиторів. Внутрішньо для себе, ми пов”язували це, саме з розвитком ринку землі, особливо з тими змінами, які були внесені до статті 89-1 Земельного Кодексу та редакцією частини 3 статті 597 ЦК України, яка звучить наступним чином « з моменту встановлення довірчої власності право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється».
Наприкінці травня 2022 року у відповідь на звернення народного депутата, Міністерство Юстиції України готує лист, яким спростовує можливість відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення шляхом укладання договору про встановлення довірчої власності, посилаючись на вичерпний перелік договорів, передбачених статтею 131 Земельного Кодексу, за якими може бути здійснено таке відчуження та в якій відсутній такий вид договору – як встановлення довірчої власності.
Яка буде відповідь бізнесу на таку позицію Мінюсту та наскільки воно раціональне в умовах воєнного стану, ми можемо обсудити в коментарях. Дискусійним залишаємо для себе відсутність обмежень щодо об’єкту довірчої власності ( стаття 572 -2 Цивільного Кодексу ) та не варто забувати, що це є спосіб виконання зобов’язань за кредитним договором, при порушення яких існує процедура стягнення.
Нижче відповідь МЮ від 19.05.2022
