Цю статтю написано мною у співавторстві з провідним українським адвокатом Артуром Габріеляном у розвиток дискусії, започаткованої під час Щорічного форуму з кримінального права та процесу імені Й. Л. Бронза, який відбувся 21 серпня 2026 року. Стаття пропонується для широкого обговорення серед колег та вироблення спільної позиції щодо порушених у ній питань.
У кримінальному процесі з’явилася нова презумпція. Її немає ані в Конституції України, ані в Кримінальному процесуальному кодексі, але вона вже сформульована в судовій ухвалі ВАКС — «презумпція збереження обґрунтованості підозри».
Сталося це в одному з кримінальних проваджень у Вищому антикорупційному суді. Підготовче судове засідання вже закінчилося, а суд перейшов до розгляду справи по суті. У цей час прокурор подав клопотання про продовження строку дії обов’язків, покладених на обвинуваченого.
Відповідно до ст. 337 КПК України «Визначення меж судового розгляду»:
1. Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
2. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.
Цю статтю написано мною у співавторстві з провідним українським адвокатом Артуром Габріеляном у межах підготовки до Щорічного форуму з кримінального права та процесу імені Й. Л. Бронза, який у 2026 році відбудеться 21 серпня. Стаття пропонується для широкого обговорення серед колег та вироблення спільної позиції щодо порушених у ній питань.
СЕЛЕКТИВНА РЕТРОГРАДНА АМНЕЗІЯ НСРД ЯК ІНДИКАТОР ПРОВОКАЦІЇ ЗЛОЧИНУ
Цю статтю написано мною у співавторстві з провідним українським адвокатом Артуром Габріеляном у межах підготовки до Щорічного форуму з кримінального права та процесу імені Й. Л. Бронза, який у 2026 році відбудеться 21 серпня. Стаття пропонується для широкого обговорення серед колег та вироблення спільної позиції щодо порушених у ній питань.
КРИТЕРІЙ ЗНИКНЕННЯ ЗАЯВЛЕНОЇ МЕТИ ЯК ОЗНАКА ПРОВОКАЦІЇ ЗЛОЧИНУ
Цю статтю написано мною у співавторстві з провідним українським адвокатом Артуром Габріеляном у межах підготовки до Щорічного форуму з кримінального права та процесу імені Й. Л. Бронза, який у 2026 році відбудеться 21 серпня. Стаття пропонується для широкого обговорення серед колег та вироблення спільної позиції щодо порушених у ній питань.
"Коль замаячит перед оным лечь на дно,
То соберёт за ним ассенизатор:
За тем, кто потрусливее, — говно,
За тем, кто поумнее, — провокатор".
Семен Ханін — керуючий партнер ЮК «АМБЕР», адвокат, кандидат економічних наук, заслужений юрист України, провідний фахівець у сфері кримінального права, захисту бізнесу та антикорупційної практики — виступить спікером на XІV Міжнародному судово-правовому форумі.
У постанові у справі 462/3422/16-к від 19.03.26 колегія суддів ККС ВС зазначила наступне:
«Що стосується доводів адвоката про те, що прокурор не надав суду технічних носіїв інформації, які значаться додатками до протоколу НСРД, то слід зазначити, що КПК України не визначає переліку обов`язкових доказів, які необхідно надати суду у тому чи іншому провадженні, а надає можливість самостійно обирати та визначати якими доказами сторона обвинувачення буде обстоювати свою позицію та доводити винуватість особи в суді.
Відповідь на це питання здавалась би очевидною, та головне в цьому, на мій погляд, — питання достовірності матеріалів НСРД.
До обвинувального вироку суду у кримінальному процесі, де кожний доказ, окрім іншого, перевіряється на таку властивість, як ДОСТОВІРНІСТЬ, достовірність кожного доказу є недоведеною, особливо якщо хтось вказує на недостовірність матеріалів НСРД. Відповідно постає питання: чи може теоретично ВРП перевіряти докази на достовірність, чи може призначати експертизи тощо? Зрозуміло, що ні!
ВРП:
• не є кримінальним судом
