Семен Ханін

Вказаний допис є продовженням попереднього допису «ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ЕЛЕКТРОННО-ЦИФРОВИМИ ДОКАЗАМИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ВИМОГ СТ. 290 КПК УКРАЇНИ»:

https://www.facebook.com/share/p/aswxVeyjywSuVCdu/,

тому автор звертається з проханням попередньо ознайомитися з ним.

На практиці доволі часто вбачаються певні недоліки при отриманні стороною обвинувачення, надання для ознайомлення під час виконання вимог ст.290 КПК України, електронно-цифрових доказів. Тому, з урахуванням нашої практики, було розроблено базові зауваження до протоколу про ознайомлення с матеріалами кримінального провадження під час виконання вимог ст. 290 КПК України.

ЗАУВАЖЕННЯ

1. Преамбула

Згідно з п.1 ст.370 КПК України «Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим».

2. Кого з нас не залишали на самоті з повним текстом ухвали, з якого мотиви прийнятого рішення незрозумілі? І як не дивно, на користь цієї ганебної практики начебто свідчить практика ЄСПЛ. Наведу одну з улюблених цитат суду:

На практиці сторона обвинувачення після отримання дозволу на СДР змінює повідомлення про підозру та/або повідомляє про нову підозру, та не звертається знов за дозволом на СДР, вважаючи що діє попередній дозвіл. На мій погляд, це суперечить чинному законодавству України.

1. Згідно зі ч.1 ст.2971 КПК України спеціальне досудове розслідування здійснюється відносно підозрюваного. Тобто особа спочатку має бути повідомлена про підозру, а потім вже сторона обвинувачення має право звертатися за дозволом на СДР.

Якщо справа розглядається у загальному суді, то клопотання адвоката на досудовому розслідуванні призначається до розгляду десь через 3-5 років, коли вже справа давно розглядається по суті, а судовий розгляд йде десятиріччями у зв’язку з занятістю суддів. Таким чином, щодо кримінальних справ, на сьогодні фактично є антикорупційна практика та більше нема жодної.

Дивна думка сторони обвинувачення, що розмір застави не є надмірним, так як саме тому підозрюваний/обвинувачений не порушував покладені на нього обов’язки знайшла відповідне втілення у численних ухвалах слідчих суддів/судів. Таким чином, якщо:

- підозрюваний/обвинувачений не порушував покладені на нього обов’язки, то застава не є надмірною, а як раз виконує свою функцію

- підозрюваний/обвинувачений порушив покладені на нього обов’язки, то застава була замала, її потрібно стягнути до бюджету, та призначити більшу, чи тримання під вартою

Положення ст. 209 Кримінального кодексу України (далі – КК України), які встановлюють кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, були закріплені одночасно із прийняттям нової редакції Кримінального кодексу України у 2001 році. З цього часу стаття зазнала суттєвих змін та трансформацій. I.

Щодо повідомлення про підозру за ст. 209 КК України в «старої» редакції, що діяла до 28.04.2020