В столиці України а також в багатьох інших містах останній місяць температура повітря сягає понад +30 °С. Зрозуміло, що за таких умов продуктивність праці істотно знижується, а ймовірність нещасних випадків зростає. Аби зменшити вплив підвищеної температури повітря на своїх працівників, роботодавцям необхідно організувати оптимальний режим праці та відпочинку, а також вжити певних заходів безпеки, щоб не допустити перегріву працівників у спекотні дні.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень (ДСН 3.3.6.042-99), затвердженими постановою головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 р. № 42, регламентовано норми мікроклімату в межах робочої зони виробничих приміщень, закладів, установ, незалежно від їх форми власності та підпорядкування.
Оптимальні та допустимі показники мікроклімату є різними для різних категорій робіт за показниками важкості, але верхньою межею температури на постійних робочих місцях (тобто там, де працівник проводить більше половини свого робочого часу або не менше двох годин поспіль), є температура +28 °С. Засоби і заходи з нормалізації мікрокліматичних умов можуть бути різними: це і встановлення жалюзі або світловідбиваючих плівок на засклених поверхнях, максимальне використання природної вентиляції, влаштування систем кондиціювання, використання спеціального одягу та засобів захисту.
При роботах на відкритих майданчиках слід організувати раціональні режими праці та відпочинку. Так, сумарна тривалість робіт при температурі більше +28 °С не має перевищувати 4 – 5 годин за зміну. Іноді навіть необхідно змінити розпорядок робочого дня та перенести години роботи на ранковий або вечірній час. Внутрішньозмінний режим праці та відпочинку організовують за рахунок тривалості робочого часу: тривалість регламентованих перерв має становити не менше 10% робочого часу на кожні 2°С перевищення.
Але необхідно враховувати, що під час таких перерв працівники повинні перебувати у приміщеннях з різницею температур повітря не більше 5 °С та не нижче +25 °С (особливу увагу на це слід звернути працівникам, у приміщеннях яких встановлені кондиціонери — адже різкі перепади температур значно підвищують ризик серцевих нападів).
На виробничих об’єктах в умовах дії високих температур роботодавці також зобов’язані:
• обмежити виконання робіт підвищеної небезпеки, у т. ч. робіт на висоті, робіт в колодязях, шурфах, траншеях, замкнутих просторах, експлуатацію машин, механізмів;
• відкоригувати розпорядок робочого дня, тривалості робочої зміни та обідньої перерви, збільшити кількість технологічних перерв; — забезпечити працівників питною водою, не допускати їх перегріву;
• провести позапланові інструктажі з працівниками щодо дотримання вимог безпечного ведення робіт та надання долікарської допомоги у разі сонячного та теплового удару, запаморочення;
• доукомплектувати медичні аптечки на робочих місцях. Також в умовах підвищеної температури не рекомендується допускати до роботи осіб, молодше 25 та старше 40 років. А от медики ще радять працівникам, які вимушені працювати у спеку, таке: — вдягати речі вільного крою та лише з натуральних тканин (льону, бавовни, шовку);
• не вживати будь-які газовані напої, а замінити їх питною водою; — відмовитися від жирної і важкої їжі, натомість більше вживати овочів та фруктів;
• не відкривати вікна та двері у найспекотніший період дня (провітрювати приміщення краще зранку та ввечері).
