практика ВС
Залишення скарги без руху колегіальним складом суду
ВС у складі колегії суддів КЦС вважав за необхідне відступити від висновку ВС у складі колегії суддів КАС, сформульованого у постанові від 26.10.2022 року у справі № 120/11814/21-а, згідно з яким підпис на апеляційній скарзі у лівому верхньому куті першої сторінки під прізвищем позивача є належним, а тому відсутні підстави для повернення скарги.
ВПВС 12.07.2023 постановила ухвалу про прийняття справи № 930/576/22 до свого розгляду.
Межі застосування ст. 1212 ЦК України до змінених (припинених) зобов’язань
Верховний суд: межі застосування ст. 1212 ЦК України до позадоговірних та змінених (припинених) зобов’язань
19 жовтня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 761/13656/20, провадження № 61-5949св22 (ЄДРСРУ № 114322878) досліджував питання щодо межі застосування ст. 1212 ЦК України до позадоговірних та змінених (припинених) зобов’язань.
Скасування реалізованого акту суб'єктом владних повноважень, який його видав
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуваний Указ, яким скасовано раніше виданий акт глави держави про призначення особи суддею КСУ, видано Президентом України поза межами його повноважень.
Крім того, суд звернув увагу, що Указ Президента фактично реалізований і вичерпав свою дію фактом його виконання у зв`язку з прийняттям позивачем присяги та вступом на цю посаду, є актом індивідуальної дії, не має нормативного характеру, а тому його скасування порушує гарантії стабільності суспільних відносин.
Щодо застосування ст.6 Конвенції
ВПВС у постанові від 12.10.2023 у справі № 990/29/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/114757813 зазначила, що ВРП під час розгляду питання про припинення відставки судді діє не в межах дисциплінарного провадження, а в межах її адміністративних повноважень ухвалювати відповідне рішення про припинення відставки судді.
Внесення змін до договору про закупівлю
КГС в ухвалі про передання справи на розгляд ВПВС зазначив, що ним неодноразово викладено правову позицію, відповідно до якої метою передбаченого ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» регулювання, а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору про закупівлю шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.










